Постанова ВГСУ від 27.05.2015 року у справі №915/1250/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 915/1250/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідачаОСОБА_4 (ордер, серія МК №45589)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606) третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Одеської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 р.у справі № 915/1250/14 господарського суду Миколаївської області за позовомПрокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради доФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 треті особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 2) Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області прозобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку власнику

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Ленінського району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 109 кв.м вартістю 107949,24 грн., розташовану по АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно збудованої прибудови до нежитлових приміщень павільйону за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати повернути земельну ділянку Миколаївській міській раді.

Позовну заяву прокурор Ленінського району міста Миколаєва обґрунтовує тим, що проведеними контролюючими органами перевірками було встановлено самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 109 кв.м. для облаштування прибудови до існуючого об'єкту нерухомого майна, який розташований за вищезазначеною адресою.

Крім того, вказує, що Держсільгоспінспекцією та Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне проведення будівельних робіт Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів, які відповідачем були оплачені.

У зв'язку із тим, що порушення вимог земельного законодавства відповідачем не усунуто, що завдає шкоди майновим інтересам Миколаївської міської ради, прокурор звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі Миколаївської міської ради.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач відзначив, що окрім розташування на земельній ділянці самовільно прибудованої прибудови до нежитлових приміщень павільйону, земельна ділянка огороджена парканом та вимощена тротуарною плиткою, у зв'язку із цим прокурор та представник позивача просили суд, окрім зобов'язання відповідача знести самовільно збудовану прибудову, також зобов'язати його знести паркан та зняти тротуарну плитку.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014 р. у даній справі (суддя Алексєєв А.П.) позов прокурора задоволено частково: зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 109 кв.м вартістю 107949,24 грн., розташовану по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно збудованої прибудови до нежитлових приміщень павільйону за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язано повернути земельну ділянку Миколаївській міській раді. В іншій частині позовних вимог прокурору відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 3376,98 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 р. у даній справі (колегія у складі суддів: головуючий суддя Мишкіна М.А., суддя Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014 р. скасовано в частині задоволення позову, в іншій частині рішення залишено без змін, викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "У задоволенні позову відмовити повністю". Стягнуто з Миколаївської міської 3376,98 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1688,80 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішеннями суду апеляційної інстанції, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 р. скасувати, а рішення господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014 р. залишити без змін, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.04.2015 р. касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.05.2015 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.05.2015 р. касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області відкладено на 27.05.2015 р. та продовжено строк розгляду на 15 днів.

Миколаївська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з додатковими поясненнями, які просить врахувати при вирішенні даної справи.

У запереченнях на касаційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області звернулась до Вищого господарського суду України з клопотанням про розгляд справи за відсутності їх представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 27.05.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 26.06.2000 р. та здійснює підприємницьку діяльність із роздрібної торгівлі напоями у спеціалізованих магазинах.

Фізичній особі-підприємець ОСОБА_6 відповідно до Свідоцтва про право власності від 11.03.2002 р. належать нежитлові приміщення павільйону площею 150,1 кв.м. по АДРЕСА_1 (підстава видачі Свідоцтва - рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №102 від 20.02.2002 р.).

Судами встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 190 кв.м. у межах згідно з планом, що розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування торговельного павільйону (дата видачі Державного акту - 22.09.2008 р.).

Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, на підставі вимоги прокуратури Ленінського району від 25.12.2013 р.

Також, Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області було проведено обстеження земельної ділянки за вищевказаною адресою у зв'язку з її самовільним зайняттям, про що складено Акт обстеження від 16.01.2014 р.

В Акті обстеження зазначено, що земельна ділянка площею 0,0109 га рекреаційного призначення по АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_6 без правовстановлюючих документів, тобто має місце самовільне зайняття, а також здійснено будівництво прибудови до кафетерію (Акт обстеження в копії отримано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 17.01.2014 р.).

За результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.01.2014 р. у присутності ОСОБА_6, де зафіксовано аналогічні акту обстеження обставини та зроблено висновок про самовільне зайняття земельної ділянки площею 109 кв.м. по АДРЕСА_1.

В Акті обстеження від 16.01.2014 р. та Акті перевірки від 16.01.2014 р. в розділі "план-схема земельної ділянки" відображено заштрихованими прямокутниками дві земельні ділянки, самовільно зайняті, площею 0,0109 га, що примикають з двох сторін до будівлі кафетерію.

17.01.2014 р. Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області було видано припис №000958 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 з вимогою у 30-денний термін усунути порушення земельного законодавства, про що повідомити до 17.02.2014 р. (припис отримано відповідачкою особисто 17.01.2014 р.).

Протоколом про адміністративне правопорушення від 16.01.2014 р. №000502 встановлено порушення ОСОБА_6 ст. ст. 125, 126, п. 6 ч. 1 ст. 211 Земельного Кодексу України та ст. 53-1 КУпАП, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП, про що відповідачкою зроблено застереження "не згодна".