Постанова ВГСУ від 27.05.2015 року у справі №904/19/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 904/19/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівАкулової Н.В., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2015у справі№ 904/19/15господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс"доДніпродзержинської міської ради Дніпропетровської областітретя особаКомунальне підприємство "Дорожник"простягнення 33 835,06 грнза участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

третьої особи: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015 у справі №904/19/15 (суддя Кеся Н.Б.) в позові відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М., судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.) на підставі ст. 53, 86, 93, п. 4 ст. 97 ГПК України клопотання ТОВ "Адатранссервіс" про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015 у справі №904/19/15 відхилено, а апеляційну скаргу повернуто ТОВ "Адатранссервіс".

Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, ТОВ "Адатранссервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувану ухвалу суду.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного позивачем в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції від 03.03.2015 у даній справі складений 06.03.2015.

Апеляційним господарським судом встановлено, що представник позивача був присутній в судовому засіданні 03.03.2015 під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення місцевого господарського суду та 03.03.2015 подав заяву про отримання копії рішення. Копію рішення суду представником ТОВ "Адатранссервіс" отримано 12.03.2015 і 24.03.2015 подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду разом з клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення від 03.03.2015.

У відповідності до ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що зважаючи на норми ст. 85, ч. 1 ст. 93 ГПК України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки повний текст оскаржуваного позивачем рішення суду першої інстанції від 03.03.2015 складений 06.03.2015, то враховуючи наведені норми права, останнім днем подання апеляційної скарги є 16.03.2015, тоді як скаргу подано поза межами цього строку - 24.03.2015.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, позивач послався на те, що ним отримано копію рішення від 03.03.2015 (складене 06.03.2015) лише 12.03.2015 і такі обставини не залежали від нього.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, передбачена гарантія забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").