Постанова ВГСУ від 27.05.2014 року у справі №916/3111/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 916/3111/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Прокопанич Г.К.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на ухвалу та постанову господарського суду Одеської області від 27.01.2014 р. Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 р. у справі№ 916/3111/13 господарського суду Одеської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автосіті Одеса"простягнення 1 429 358,95 дол. США та 64 885 857,97 грн.,за участю представників: від позивача Воронов І.О.від відповідача Миронов І.Є.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автосіті Одеса" (далі - ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса") про стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 р. з подальшими змінами та доповненнями у розмірі 1 429 358,95 дол. США та 64 885 857,97 грн.

27.01.2014 р., під час розгляду справи, ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса" звернулось до господарського суду Одеської області з клопотанням про зупинення провадження у справі № 916/3111/13 до розгляду судом позову ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса" до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсним договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 р. у справі № 910/716/14, яка розглядається господарським судом міста Києва.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2014 р. у справі № 916/3111/13 (суддя Степанова Л.В.) задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 916/3111/13, провадження у даній справі зупинено до розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/716/14 за позовом ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса" до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсним договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 р. по суті.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 р. (колегія суддів у складі: Жекова В.І. - головуючого, Пироговського В.Т., Лавриненко Л.В.) ухвалу господарського суду Одеської області від 27.01.2014 р. у справі № 916/3111/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2014 р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 р. у справі № 911/3111/13, ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені ухвалу та постанову, а справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2014 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Прокопанич Г.К. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.05.2014 р. о 10 год. 40 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк", який надійшов до Вищого господарського суду України 26.05.2014 р., ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса" проти касаційної скарги заперечує та просить суд касаційної інстанції залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову - без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 1 429 358,95 дол. США та 64 885 857,97 грн. за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 р., укладеним між позивачем та відповідачем.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі № 916/3111/13 до розгляду судом справи № 910/716/14 відповідач посилається на те, що справа № 910/716/14 безпосередньо пов'язана зі справою № 916/3111/13, оскільки у разі задоволення позову ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса" про визнання недійсним договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007 р. повністю виключається задоволення позову ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення заборгованості за таким договором.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Як роз'яснено у п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, зупинення провадження у справі про стягнення коштів до вирішення справи, предметом якої є визнання недійсним договору, на підставі якого заявлена вимога про стягнення коштів, є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення або про відмову у зупиненні провадження у справі суд має враховувати обставини конкретної справи.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Проте, господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не обґрунтовано, яким чином з'ясування обставин у ході розгляду справи № 910/716/14 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у справі № 916/3111/13, та яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у даній справі, виходячи із предмету, підстави позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже, зазначеною нормою передбачено право господарського суду визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; тобто, мається на увазі ситуація, коли визнання недійсним договору не є предметом позову, тобто позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі, який суд може визнати недійсним у силу наведеної вимоги.