ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2017 року Справа № 922/3382/16
Вищий господарський суд України у складі колегії:
Головуючий, суддяЯценко О.В., суддівСибіги О.М., Ходаківської І.П.,розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 у справі№ 922/3382/16Господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Харківгаз"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 56667,84грн,
в засіданні взяли участь представники:
- позивача:Волощук П.Ю.,- відповідача:не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" 06.10.2016 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення боргу у розмірі 56667,84грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.11.2016 (суддя Бринцев О.В.) у позові відмовлено повністю з підстав недоведення позивачем правомірності проведення позачергової повірки вузла обліку газу та відсутності у спірних правовідносинах господарського правопорушення.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 (колегія суддів: Пелипенко Н.М., Камишева Л.М., Тихий П.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2016 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" 56667,84грн основного боргу, 1378,00грн судового збору за подання позовної заяви та 1515,80грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанову мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості в сумі 56667,85грн за природний газ, спожитий в лютому-березні 2015 року на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013.
Не погоджуючись а постановою апеляційної інстанції Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та залишити в силі рішення Господарського суду першої інстанції.
Заявник вважає, що оскільки позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності суперечливих питань щодо технічних характеристик ЗВТ, доказів, письмового повідомлення його про перевірку ЗВТ, Акту про виявлені порушення в роботі ЗВТ, доказів повноважень особи, що підписала Акт про демонтаж лічильника газу з боку Позивача, доказів погодження його з обсягом перерахованого споживчого газу у спірний період, вважає, що позивач без належних правових підстав порушив його право власності на вказаний ЗВТ, позбавивши його можливості фактично володіти власною річчю та споживати її корисні властивості, тобто використовувати для обліку протранспортованого та спожитого газу, а також з порушенням закону здійснив його позачергову повірку.
Заявник стверджує, що представник Позивача ОСОБА_6., в порушення вимог закону, підписав Акт № 34 від 05.03.2015, як за представника ПАТ "Харківміськгаз", так і за нього, в графі "представник споживача" крім підпису ОСОБА_6, стоїть підпис невідомої йому особи - ОСОБА_7. Також, скаржник наголошує, що зазначений Акт він не підписував та не отримував. А надані Позивачем докази про отримання Акту ніби то його представником за довіреністю - Гуменюк, не відповідають дійсності оскільки хто така Гуменюк, йому не відомо.
Позивачем було подано заперечення на касаційну скаргу в якому останнім було зазначено, що спірні правовідносини між сторонами регулюються "Правилами користування природним газом для юридичних осіб", затверджених Постановою НКРЕ №1181 від 13.09.2012 зокрема п.п. 3.12, 3.12.1, 3.12.2, 3.12.3, 3.12.4 та "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затверджені наказом Мінпаливенерго України №618 від 27.12.2005 зокрема п.п.5.13, 5.13.1, б5.13.2, 8.1, 8.2., а тому на думку позивача касаційна скарга підлягає залишенню без розгляду, а постанова суду апеляційної інстанції є законною.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.04.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліної С.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 27.04.2017.
Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.04.2017 у зв'язку з відпусткою судді Бакуліної С.В., призначено повторний автоматизований розподіл справи; протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначений склад колегії: Яценко О.В., Сибіга О.М., Ходаківська І.П..
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.09.2013 між ПАТ "Харківгаз" (постачальником) та ФОП ОСОБА_4 (споживачем) укладено договір № 14П-ПРФ-242-2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом, за умовами якого постачальник зобов'язався протягом 2013 р. здійснювати споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язався оплачувати вартість газу в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 10-13).
На виконання п. 1.2.1 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013 в Додатку 1 до зазначеного договору сторони визначили перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання, згідно якого на об'єкті споживача - ФОП ОСОБА_4, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, установлено прилади обліку газу TZ/FLUXI G 160 DN 80 та G10 РЛ № 510485 (а.с. 14).
В п. 10.1 зазначеного договору сторони визначили строк дії договору до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Пунктом 10.1.1 вказаного договору сторони передбачили можливість продовження дії договору на аналогічний строк, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони переоформляють Додаток 2 до договору щодо договірних обсягів постачання природного газу на продовжений термін.
Додатковою угодою від 24.12.2013 (а.с. 16) до договору на постачання природного газу від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013 сторони подовжили дію договору на 2014 рік та визначили договірні обсяги постачання природного газу на 2014 рік по місяцях.
Згідно з п.п. 5.1, 5.7, 5.9 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерством палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 (далі - Правила № 618), які регламентують взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, визначено, що постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу. Засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) мають бути повірені або атестовані в установленому порядку, за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації відповідає власник комерційного вузла обліку газу.
Судом встановлено, що лічильник газу РЛ G-10 заводський № 510485, власником якого є відповідач - ФОП ОСОБА_4, повірений в установленому порядку, що підтверджується Свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № Ч-25.05/47 від 25.05.2012, виданим Державним підприємством "Харківський регіональний науковий виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації", відповідно до якого лічильник газу побутовий РЛ G-10 заводський № 510485, виробник Ямполь, на підставі результатів повірки 2012 р. визнано придатним до застосування, ДСТУ 3336-96 "Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги". Зазначене Свідоцтво є чинним до 25.05.2017 (а.с. 82).
Тобто, на час проведення позачергової повірки в лютому 2015 р. минула половина міжповірочного інтервалу.
Сервіси для юристів