Постанова ВГСУ від 27.04.2016 року у справі №910/29473/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 910/29473/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кочерової Н.О.,суддівДунаєвської Н.Г., Мележик Н.І.,розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.03.2016у справі№ 910/29473/15 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"докомунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"простягнення 782 866,81 грнза участю представників сторін:

від позивача: Вакуленко С.В., дов. від 30.07.2015

від відповідача: Гуцул В.О., дов. від 04.01.2016

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про стягнення 782 866,81 грн безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зловживаючи своїм монопольним становищем на ринку надання в користування місць в мережевому каналі штучних споруд, безпідставно встановив в укладеному з позивачем договорі № 225/136 від 01.03.2009 завищену та економічно необґрунтовану плату за користування місцем у мережевому каналі Південного та Московського мостів через р. Дніпро та р. Десенка, мосту ім. Є.О.Патона та мосту Метро. За твердженням позивача, рішенням третейського суду від 14.08.2015 вказаний договір було визнано недійсним, а оплачуючи протягом періоду з 01.03.2009 по 28.04.2015 виставлені відповідачем рахунки за завищеними цінами в повному обсязі, він здійснив переплату в розмірі 782 866,81 грн, а відповідач безпідставно отримав вказані грошові кошти та зобов'язаний повернути їх позивачу відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2016 (суддя: Головатюк Л.Д.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" 782 866,81 грн необґрунтованої виручки та 11 743,00 грн судового збору.

Місцевий господарський суд виходив з того, що положення ст. 1212 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки грошові кошти в сумі 782 866,81 грн були набуті відповідачем на підставі укладеного з позивачем договору про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009 та такий договір був визнаний третейським судом недійсним лише на майбутнє.

При цьому, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивач є споживачем послуг з надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, які йому надавалися відповідачем за укладеним між ними договором № 225/136 від 01.03.2009, проте відповідач зловживав своїм монопольним становищем на ринку та встановив завищені ціни за такі послуги, а відтак, позивач здійснив переплату за спожиті послуги, а відповідач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 782866,81 грн, яка відповідно до ст. 20 Закону України "Про ціни та ціноутворення" підлягає поверненню позивачу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 (склад колегії суддів: Власов Ю.Л. - головуючий, Корсакова Г.В., Станік С.Р.) апеляційну скаргу комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 21.01.2016 - без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що стаття 20 Закону України "Про ціни та ціноутворення", яка була застосована місцевим господарським судом, не відноситься до спірних правовідносин, оскільки у спірних відносинах позивач не є споживачем житлово-комунальних послуг, а заявлені до стягнення з відповідача грошові кошти згідно зі ст. 255 ГК України є збитками позивача, спричиненими внаслідок зловживання відповідачем монопольним становищем та порушення антимонопольного законодавства. За висновком суду, такі збитки підлягають відшкодуванню відповідачем в тому числі і за ст.1212 ЦК України, яка може бути застосована до вимог про відшкодування шкоди. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині своєї постанови зазначив іншу, ніж суд першої інстанції, правову кваліфікацію спірних відносин та власну правову оцінку обставин справи.

В касаційній скарзі комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 01.03.2009 між комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (позивач) укладено договір про надання в користування мережевого (кабельного) каналу №225/136 (далі за текстом - договір), предметом якого є надання відповідачем в користування позивачу місця в мережевому каналі штучних споруд, а саме: Південного мосту, довжиною 1 256,0 м.п., Московського мосту через р. Дніпро та р. Десенка, довжиною 1 594,7 м.п. та мосту ім. Є.О. Патона, довжиною 1 543,2 м.п., загальною довжиною 4 393,9 метрів погонних (п. 1.1. договору).

Згідно з умовами договору відповідач зобов'язався надати позивачу місце в мережевому каналі штучних споруд, вказаних в п. 1.1. договору, а позивач зобов'язався своєчасно (щомісячно, не пізніше 30-го числа поточного місяця) проводити оплату за користування місцями в мережевому каналі на підставі рахунка відповідача, виставленого до 15-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.1. договору плата за користування місцем у мережевому каналі складає 10 413,54 грн з ПДВ в місяць.

18.06.2010 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, відповідно до умов якої сторони виклали пункти 1.1. та 3.1. договору в нових редакціях та, зокрема, додали до переліку споруд, в яких надається позивачу право користування місцем в мережевому каналі, міст Метро через р. Дніпро і міст через Русанівську протоку, довжиною 1 033,7 п.м., у зв'язку з чим змінили (збільшили) і плату за користування місцями у мережевому каналі та встановили її в розмірі 18 731,67 грн на місяць.

Відповідно до бухгалтерської довідки позивача ним на виконання умов вказаного договору протягом періоду з 01.03.2009 по 27.04.2015 сплачено відповідачу за користування місцями у мережевому каналі вказаних мостів 808 253,35 грн.

20.03.2014 адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі за текстом - АМК України) прийнято рішення №4/02-р/к у справі №134-02/09.13, згідно з яким:

- визнано, що відповідач, у період з 01.01.2009 по 31.12.2009 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, а саме: на Південному мосту, на мосту ім. Є.О. Патона, на мосту Метро та на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка, які належать відповідачу на праві повного господарського відання, з часткою 100 відсотків, оскільки не мало жодного конкурента;

- визнано дії відповідача, що полягають у встановленні економічно необґрунтованої вартості утримання 1 п.м споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50 та п.1 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку з надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, а саме: на Південному мосту, на мосту ім. Є.О. Патона, на мосту Метро та на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка, які належать відповідачу на праві повного господарського відання, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

- зобов'язано відповідача припинити порушення, викладене в п.2 резолютивної частини цього рішення, шляхом приведення вартості утримання 1 п.м. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж, до економічно обґрунтованого рівня у двомісячний строк з дня отримання рішення;

- за порушення, зазначене в п.2 резолютивної частини рішення, відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено на відповідача штраф у розмірі 34 000,00 грн.

14.08.2015 рішенням Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" у справі №32/15 вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" задоволені частково, визнано недійсним договір про надання в користування мережевого (кабельного) каналу №225/136 від 01.03.2009; в частині позовних вимог щодо застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 782 866,81 грн відмовлено. Зустрічний позов відповідача до позивача про стягнення 595 887,31 грн заборгованості за договором про надання в користування мережевого (кабельного) каналу №225/136 від 01.03.2009 задоволено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2015 у справі №910/29266/15 задоволено заяву відповідача про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 по справі №32/15 та видано відповідний наказ.