ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2016 року Справа № 910/12257/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М.- головуючого (доповідач у справі), Панової І.Ю., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалувід 29.02.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/12257/13 господарського суду міста Києваза заявою доОСОБА_5 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"про за заявою до пробанкрутство ОСОБА_5 1. ОСОБА_6 2. ОСОБА_7 3. ОСОБА_4 визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.12.2010в судовому засіданні взяли участь представники:
ОСОБА_4 - ОСОБА_8, довір.
Служби безпеки України - Лобанцова Л.М., довір.,
Проектного інституту Служби безпеки України - Попко В.В., довір.,
ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 - ОСОБА_13, довір.,
ТОВ "Будівельний стандарт" - Чаплян С.Є., довір.,
ОСОБА_15 (особисто), пасп.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м.Києва від 15.07.2013 порушено провадження у справі № 910/12257/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (далі - ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест") за заявою ОСОБА_5 в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду м.Києва від 16.04.2014 ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_16, якого зобов`язано вчинити дії у ліквідаційній процедурі Боржника відповідно до норм Закону про банкрутство.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 23.11.2015 (суддя - Яковенко А.В.) задоволено заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу від 22.12.2010 недійсним; договір купівлі-продажу від 22.12.2010, укладений між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 визнано недійсним; повернуто сторони у первинний стан, який існував до укладення договору купівлі-продажу від 22.12.2010, укладеного між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та визнано право власності на цей нежитловий будинок, загальною площею 1 368,90 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест".
Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого суду, ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від 23.11.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.12.2010, укладеного між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Верховець А.А.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.11.2015 у справі № 910/12257/13 повернуто заявнику без розгляду.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 та направити справу № 910/12257/13 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника заявника касаційної скарги та представників кредиторів Боржника, які з'явились в засідання суду касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.11.2015 без розгляду, апеляційний суд, керуючись нормами п.4 ч.1 ст.97 ГПК України, виходив з того, що апеляційна скарга подана із пропуском встановленого законодавством строку подання апеляційної скарги, без клопотання про поновлення такого строку.
Заперечуючи такі висновки суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 у касаційній скарзі вказує на те, що строк на апеляційне оскарження ним не пропущено, оскільки 23.11.2015 місцевим судом було оголошено вступну і резолютивну частину судового рішення, а повний текст ухвали від 23.11.2015 отримано ним лише 12.01.2016. У зв'язку з цим, на думку заявника, звернення 18.01.2016 з апеляційною скаргою відбулось в межах встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України строку на апеляційне оскарження.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства.
В силу норм статті 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 1 ст. 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Статтею 85 ГПК України встановлено порядок набрання рішенням суду законної сили. Спеціальний же порядок набрання законної сили ухвалою господарського суду у справі про банкрутство процесуальним законодавством не встановлений.
При цьому, положеннями ч. 4 ст. 8 Закону про банкрутство передбачено, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.
Враховуючи наведене, процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду починає перебіг з моменту її оголошення місцевим господарським судом.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції прийнята 23.11.2015.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 23.11.2015 у даній справі закінчився 30.11.2015, тоді як апеляційна скарга від 16.01.2015 подана ОСОБА_4 18.01.2016, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України строку подання апеляційної скарги. Проте, до апеляційної скарги ОСОБА_4 не було додане та у скарзі не викладене клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду від 23.11.2015.
Сервіси для юристів