Постанова ВГСУ від 27.04.2016 року у справі №910/10367/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 910/10367/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від23.03.2016у справі № 910/10367/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатське бюро "Легрем"провизнання недійсним договору № 01-11/2014 про надання юридичних послуг від 01.11.2014та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатське бюро "Легрем"доПублічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів"простягнення 652 281, 46 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" (далі - ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатське бюро "Легрем" (далі - ТОВ "Адвокатське бюро "Легрем") про визнання недійсним договору № 01-11/2014 про надання юридичних послуг від 01.11.2014, укладеного між ТОВ "Адвокатське бюро "Легрем" та ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів".

До прийняття рішення по суті спору ТОВ "Адвокатське бюро "Легрем" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" про стягнення заборгованості у розмірі 652 281, 46 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний задоволено частково, суд стягнув з ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" на користь ТОВ "Адвокатське бюро "Легрем" 472 500, 00 грн основного боргу, 2 395, 89 грн 3% річних, 76 950, 00 інфляційних нарахувань, 47 917, 81 грн пені.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Гончаров С.А.) від 23.03.2016 відхилено клопотання ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2015, апеляційну скаргу ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2016, ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану хвалу суду скасувати, а справу передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 53, 87 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.04.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 на підставі ст.ст. 53, 86, 93, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України відхилено клопотання ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2015, апеляційну скаргу ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.11.2015 повернуто без розгляду.

Виносячи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з такого.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" посилалось на те, що рішення Господарського суду міста Києва було постановлено за відсутності представника позивача (за первісним позовом), судом не було направлено повний текст рішення рекомендованим листом з повідомленням, а з матеріалами справи апелянт ознайомився лише 01.03.2016.

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/10367/15 ухвалене 15.06.2015, а підписано 22.06.2015. Останнім днем для подачі апеляційної скарги було 02.07.2015.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 у справі №910/10367/15 було направлено поштою 26.06.2015, про що свідчить відповідна відмітка на звороті останнього аркушу оскаржуваного рішення.

Апеляційна скарга подана ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" 11.03.2016, згідно відтиску штемпеля Господарського суду міста Києва, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 93 ГПК України.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з положеннями статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржено.

У абз. 8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи ст. 53 ГПК України, повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідністю з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Виходячи з приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України, пропущений процесуальний строк може бути відновлений судом лише з поважних причин. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.