ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2014 року Справа № 910/11914/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача, відповідача: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг Авангард" на постановуКиївського апеляційного господарського судувід21.01.14у справі№910/11914/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "СІНДІКАТ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг Авангард" простягнення 55559,60 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СІНДІКАТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням змін) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг Авангард" 54000 грн. боргу за надані послуги, 1470,32 грн. - 3 % річних та 89,28 грн. інфляційних втрат. Обґрунтовуючи позов, позивач наголошував на несплаті відповідачем повної вартості наданих послуг з пошуку, відбору, оцінки та надання персоналу за існуючими вакансіями за договором №35 від 20.09.11.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.13 (судді: Васильченко Т.В., Капцова Т.П., Нечай О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 54000 боргу, 1470,32 грн. - 3% річних, 89,26 грн. інфляційних втрат. Місцевий господарський суд дійшов висновку про несплату відповідачем повної вартості наданих за спірним договором послуг. В решті позовних вимог відмовлено через помилковість здійсненого позивачем розрахунку. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 21.01.14 (судді: Дикунська С.Я., Алданова С.О., Коршун Н.М.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг Авангард" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову у справі в частині стягнення з відповідача 13392 грн. боргу та прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині. Скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом приписів статей 11, 629 Цивільного кодексу України. Товариство вважає, що зазначена в спірних актах вартість послуг є необґрунтованою.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.09.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг Авангард" - замовником і Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "СІНДІКАТ" - кадровим центром - виконавцем був укладений договір про надання послуг №35. За умовами цього договору кадровий центр зобов'язався здійснити пошук, відбір, оцінку та надати персонал за реально існуючими вакансіями згідно з заявками, а замовник, в свою чергу, прийняти та сплатити надані послуги у розмірі і строки, визначені договором. Пунктами 3.1, 3.5 договору передбачено, що кадровий центр приступає до проведення заходів з підбору кандидатів для замовника після оформлення заявки, в якій зазначені умови виконання і оплати замовлення. Після ухвалення рішення про встановлення трудових стосунків з кандидатом, замовлення вважається виконаним. Кадровий центр та замовник підписують акт виконаних робіт. З моменту підписання акта здійснюється оплата послуг кадрового центру замовником упродовж 3 банківських днів. В процесі розгляду спору господарськими судами попередніх інстанцій було установлено, що на виконання умов спірного договору позивачем упродовж вересня 2011 року - жовтня 2012 року на підставі заявок відповідача було надано останньому послуг з пошуку, відбору, оцінки і надання персоналу на загальну суму 406992 грн. Установлено судами і те, що такі послуги були прийняті відповідачем за актами наданих послуг №35/03 від 09.11.11, №35/09 від 09.11.11, №35/10 від 10.11.11, №35/09/02 від 08.12.11, №35/11 від 08.12.11, №35/12 від 23.01.12, №35/13 від 01.03.12, №35/14 від 19.04.12, №35/15 від 03.07.12, №35/16 від 22.08.12, №35/17 від 12.09.12, №35/18 від 02.10.12, які останній підписав без зауважень і заперечень та скріпив печаткою. Відповідач за отримані послуги розрахувався лише частково. При цьому, як установили суди, вартість наданих згідно з актами №35/17 від 12.09.12, №35/18 від 02.10.12 та неоплачених відповідачем послуг складає 54000 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СІНДІКАТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг Авангард" 54000 грн. боргу за надані послуги, 1470,32 грн. - 3 % річних, 89,28 грн. інфляційних втрат. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог. Статтею 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Згідно з приписами статті 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами частини 1 статті 612 названого Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, господарські суди установили, що позивач за договором №35 від 20.09.11 надав відповідачу послуги з пошуку, відбору, оцінки та надання персоналу. Ці послуги були прийняті відповідачем, що оформлено актами наданих послуг, підписаними останнім без зауважень і заперечень. Установили суди і те, що відповідач за надані послуги розрахувався лише частково; вартість прийнятих та неоплачених ним послуг згідно з актами №35/17 від 12.09.12, №35/18 від 02.10.12 складає 54000 грн. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Враховуючи установлений судами факт надання позивачем відповідачеві послуг за договором та прийняття таких за спірними актами наданих послуг і зважаючи на несплату відповідачем їх повної вартості, колегія суддів погоджується з висновком судів про стягнення з відповідача несплаченої суми боргу, 3% річних та інфляційних втрат (у перерахованому судом розмірі). Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують встановленого судами; їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції; та вони стосуються переоцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.
В іншій частині постанова у справі скаржником не оскаржена, а тому судом касаційної інстанцій не переглядалася.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі в оскарженій частині та задоволення касаційної скарги.
Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.14 у справі №910/11914/13 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Холдинг Авангард" - без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець
Сервіси для юристів