УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2026 року
м. Київ
справа № 314/4045/24
провадження № 51-4573 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 серпня 2025 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Шевченківського Запорізького району Запорізької області,мешканця АДРЕСА_1 ,
засудженого за частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя вироком від 14 травня 2025 року засудив ОСОБА_7 за частиною першою статті 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі статті 71 КК частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 14 липня 2021 року, зміненого вироком Запорізького апеляційного суду від 31 січня 2023 року, та постановлено остаточно вважати засудженим ОСОБА_7 до позбавлення волі на строк 4 роки.
Зараховано ОСОБА_7 у строк покарання відбуту частину покарання за вироком Запорізького апеляційного суду від 31 січня 2023 року, яка станом на день винесення цього вироку - 14 травня 2025 року становить 8 місяців 24 дні.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 28 серпня 2025 року апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури залишено без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2025 року стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2025 року задоволено подання начальника ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)», звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом на невідбуту частину покарання 2 (два) роки 10 (десять) місяців 22 (двадцять два) дні станом на день передачі засудженого до підрозділу Національної гвардії України для доставляння до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, прокурор оскаржив її в касаційному порядку.
Ухвалою Суду від 16 грудня 2025 року було призначено розгляд матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 серпня 2025 року у касаційному порядку на 12:00 27 січня 2026 року.
Однак 14 січня 2026 року, тобто до початку касаційного розгляду, поштовим відправленням до Суду надійшла заява прокурора ОСОБА_6 , який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, про відмову від касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора ОСОБА_8 яка не заперечувала проти закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою прокурора ОСОБА_6 від касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_6 підлягає закриттю з огляду на таке.
Положеннями статей 403, 432 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного розгляду.
Таким правом скористався прокурор ОСОБА_6 .
Як визначено частиною другою статті 403 КПК, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від скарги, суд своєю ухвалою закриває провадження.
Оскільки до касаційного розгляду було прийнято лише касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , а інші касаційні скарги відсутні, то Суд вважає за необхідне прийняти відмову прокурора від скарги і закрити касаційне провадження.
Керуючись статтями 403, 432, 441 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Сервіси для юристів