Постанова ВГСУ від 27.01.2014 року у справі №917/1209/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Справа № 917/1209/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О., Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі№ 917/1209/13 господарського судуПолтавської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект"простягнення неустойки та штрафу в сумі 30 446,26 грн.

за участю представників від: позивача Максименко А.Ю. (довір. 15.01.2013) відповідача Ботош О.І. (довір. від 21.01.2014) Галата С.В. - директор

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 у справі № 917/1209/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" (Відповідач) на користь Позивача неустойку в розмірі 9 953,50 грн. та 20 492,76 грн. - штрафу. На Відповідача покладено судові витрати на суму 1 720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 05.09.2013, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору підряду на проведення робіт № 40-15-17 від 04.09.2012, укладеного між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (Замовник) та ТОВ "Легбудпроект" (Підрядник), Підрядник зобов'язався здійснити своїми силами і засобами роботи з ремонту покрівлі ФЛЦ в вісях 3-33 (6-7 прогін); Ж2-К за виключенням покрівлі ліхтарів і здати Замовнику у встановлений термін, визначений договором, об'єкти відповідно до кошторисної документації, технічного завдання і графіка виконання робіт та оплати за поставлені Підрядником матеріали, а Замовник зобов'язався передати Підряднику у встановленому договором порядку затверджену проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання робіт, а також прийняти від Підрядника згідно з актом виконаних робіт об'єкти та оплатити виконані роботи, згідно з умовами договору.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору роботи повинні бути виконані в термін 47 календарних дня, з моменту передачі Підряднику матеріалів, що оформляється актом приймання-передачі давальницьких матеріалів та надання Підряднику Замовником доступу до об'єкта, що оформлюється актом-допуску. Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акта виконаних робіт.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що передача робіт Підрядником і приймання їх Замовником здійснюється шляхом підписання акта виконаних робіт.

Згідно з пунктом 10.2 договору за порушення строків виконання робіт з вини Підрядника, встановлених у пункті 4.1 договору, останній сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0.1% від вартості не виконаних робіт за кожен день. За прострочення виконання робіт, з вини Підрядника, понад 30 днів додатково - сплачує штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

Між сторонами підписано акт № 397 від 12.09.2012, яким підтверджується передача Підряднику давальницьких матеріалів та підписано акт-допуск для проведення будівельно-монтажних робіт на території підприємства від 12.09.2012.

Підрядником проведено підрядні роботи, які прийняті Замовником та між сторонами підписано акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт і акт від 03.12.2012 "Про закінчення робіт по ремонту покрівлі ФЛЦ в вісях 3-33".

ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Легбудпроект" 9 953,50 грн. - неустойки та 20 492,76 грн. - штрафу.

Позов мотивовано тим, що Відповідачем, в порушення умов договору, було допущено порушення строків виконання робіт з вини Підрядника на 34 дні з 31.10.2012 по 03.12.2012, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних робіт, підписаним зі сторони Позивача головним інженером, а зі сторони Відповідача - директором ТОВ "Легбудпроект" 03.12.2013.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги вказав на їх обґрунтованість.

Судові рішення мотивовані статтею 526 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 611 Цивільного України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Умовами договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків виконання робіт з вини Підрядника, встановлених у пункті 4.1 договору. Так, Підрядник зобов'язався сплатити Замовнику неустойку у розмірі 0,1% від вартості не виконаних робіт за кожен день та за прострочення виконання робіт, з вини Підрядника, понад 30 днів додатково - сплатити штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

Суди дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджується, що Відповідачем виконані підрядні роботи з порушенням строку, встановленого договором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.