Постанова ВГСУ від 26.12.2016 року у справі №924/1925/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Справа № 924/1925/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд", м. Харківна ухвалувід 16.01.2016 господарського суду Хмельницької областіта постановувід 30.08.2016 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 924/1925/15 господарського суду Хмельницької області про банкрутствопублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка Хмельницької областіарбітражний керуючий Бойко С.В., м. Вінниця

в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Пропан Трейд" кредитора Раєва І.В. ПАТ "Шепетівкагаз"Кімлик І.В., довір.; Сташук М.О., договір про надання правової допомоги; Турбан М.В., двір.;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.01.2016 (суддя Крамар С.І.) порушено провадження у справі № 924/1925/15 про банкрутство публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (далі - ПАТ "Шепетівкагаз", боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 (судді: Савченко Г.І. - головуючий, Дужич С.П., Демидюк О.О.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" (далі - ТОВ "Пропан Трейд", скаржник) на ухвалу від 16.01.2016 залишено без задоволення, відповідну ухвалу - без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що боржник не є державним підприємством, на яке не поширюється сфера дії Закону України "Про трубопровідний транспорт", а на момент порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство - 16.01.2016 ПАТ "Шепетівкагаз" відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568 "Про затвердження переліку підприємств" не зазначалось у Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Одночасно, судом зазначено й те, що заявник апеляційної скарги - ТОВ "Пропан Трейд" набув статус учасника провадження у справі про банкрутство, оскільки звернувся з грошовими вимогами до боржника.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Пропан Трейд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, провадження у справі про банкрутство припинити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 12, 14 Закону про банкрутство, п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт", ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник зазначає про неправомірність порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Шепетівкагаз", оскільки відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та Закону України "Про трубопровідний транспорт" боржник відноситься до категорії підприємств, щодо якого не передбачено можливість порушення провадження у справі про банкрутство.

Заслухавши учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Між тим ч. 6 ст. 106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

У розумінні абз. 14 ст. 1 Закону про банкрутство сторонами у справі про банкрутство визнаються конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник.

В свою чергу, у відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Як вбачається, дана справа про банкрутство порушена за загальною процедурою банкрутства, де виявлення всіх без виключення кредиторів боржника відбувається у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство.

Так, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори боржника протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду заяви з вимогами до боржника.

Слід зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статус учасника провадження у справі про банкрутство, а саме конкурсного кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, їх розгляду та визнання відповідним господарським судом. Тільки після цього така особа набуває право на оскарження всіх процесуальних документів у справі про банкрутство, як учасник цього провадження.

Разом з тим, ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.