ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2016 року Справа № 916/2238/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Євсікова О.О.,
Кролевець О.А.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нові Технології-Україна"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016
та на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.09.2016
за заявою ОСОБА_3
про вжиття заходів до забезпечення позову
у справі № 916/2238/16
за позовом ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нові Технології-Україна"
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нові Технології-Україна" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, оформлених протоколом від 18.08.2016.
Додатково позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2016 (суддя Щавинська Ю.М.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (колегія суддів у складі: суддя Будішевська Д.О. - головуючий, судді Мишкіна М.А., Таран С.В.), заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Заборонено до закінчення розгляду справи по суті державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" щодо зміни відомостей про власника частки у розмірі 25% статутного капіталу ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна", що належить ОСОБА_3, в тому числі щодо виключення останньої зі складу учасників, а також проводити реєстраційні дії щодо внесення змін до статуту ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна" в частині зміни розміру статутного капіталу вказаного товариства. В задоволенні щодо решти заяви відмовлено. Ухвала господарського суду про часткове задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_3 станом на день прийняття рішення загальних зборів (18.07.2016) належало 25% в статутному капіталі ТОВ "Компанія "Нові Технології-Україна", у зв'язку з чим цілком правомірним є заборона щодо внесення змін до ЄДР, що стосуються вказаної частки, яка належить позивачу.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить ухвалу господарського суду Одеської області від 19.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку позивача, таких засіб забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій передбачена Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016, ухвалу господарського суду першої інстанції від 19.09.2016 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів до забезпечення позову. Скарга мотивована порушенням господарськими судами вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України. Скаржник вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову здійснюється для гарантія виконання рішення суду (виключно у випадку задоволення вимог позивача), тоді як у даній справі відповідач не виступає учасником процедури реалізації рішення суду, якщо таке рішення буде ухвалене на користь позивача у справі, від відповідача не залежить вчинення реєстраційних дій з внесення до Єдиного державного реєстру відомостей згідно з судовим рішенням про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства. Забезпечення позову в обраний господарським судом спосіб, на думку скаржника, порушує баланс інтересів сторін, а заходи до забезпечення позову є неспіврозмірними, оскільки позивач отримав пріоритет порівняно з правом вищого органу відповідача самостійно визначати порядок управління своєю діяльністю та обов'язком здійснити державну легалізацію своїх рішень. На думку скаржника, ОСОБА_3 взагалі не мотивувала заяву про забезпечення позову належними доказами (твердженнями) про ризики порушення її прав.
Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Сервіси для юристів