ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2014 року Справа № 910/12084/13
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Квартет ЛТД"на рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 р.у справі № 910/12084/13 господарського суду міста Києва
за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до проТовариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Квартет ЛТД" стягнення 602 690,42 грн. за участю представників:
ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" - Драчова М.С.;
ТОВ Фірми "Квартет ЛТД" - Синиця М.В.;
в с т а н о в и л а :
Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Квартет ЛТД" про стягнення з останнього 602 690,42 грн., у т.ч. 534 153,25 грн. основної заборгованості, 460,64 грн. збитків від інфляції, 6 894,81 грн. процентів річних, 34 474,06 грн. пені, 26 707,66 грн. штрафу.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг з поставки питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, наданих у період з 01.05.2012 р. по 31.03.2013 р., згідно договору від 01.03.2004 р. № 03801/5-01 (т.1 а.с.6-9).
Відповідач у справі - ТОВ Фірма "Квартет ЛТД" у відзиві на позов просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач посилається на те, що:
- він у повному обсязі розрахувався за надані послуги з постачання питної води та водовідведення каналізаційних стоків відповідно до показників лічильників холодної води;
- договором не врегульовані відносини з постачання холодної води для виготовлення гарячої, отже, позивачем безпідставно до ціни позову включено вартість питної води, що використовувалась для виготовлення гарячої води (т.1 а.с.30-34).
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.04.2014 р. позов задоволено частково (т.5 а.с.48-58). Стягнуто з відповідача на користь позивача 314 799,54 грн. основної заборгованості, 238,76 грн. збитків від інфляції, 4 622,83 грн. процентів річних, 23 114,13 грн. пені, 15 739,98 грн. штрафу.
Частково задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:
- відповідач не розрахувався за надані йому послуги з холодного водопостачання та водовідведення;
- позивачем не доведено виникнення у відповідача зобов'язання перед позивачем щодо оплати холодної води, яка постачалась для виготовлення гарячої.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2014 р. залишено без змін (т.5 а.с.122-135).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні заявлених вимог відмовити у повному обсязі.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права (т.6 а.с.2-5).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.
Між сторонами у справі 01.03.2004 р. укладено договір № 03801/5-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від відповідача каналізаційні стоки, а відповідач - оплачувати вартість наданих послуг в порядку, передбаченому договором.
Укладений договір, в силу ст.ст. 173-175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Сервіси для юристів