Постанова ВГСУ від 26.10.2016 року у справі №914/310/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 914/310/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддівІванової Л.Б., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на рішення та постановуГосподарського суду Львівської області від 19.04.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016у справі№ 914/310/16господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ"провизнання недійсним договору поворотної фінансової допомогиза участю представників:

позивача: Гамага О.М., дов. від 19.02.2016;

відповідача-1: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-2: Бауліна В.О., дов. від 22.02.2016;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.04.2016 у справі №914/310/16 (суддя - Сухович Ю.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Данко Л.С., судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.) рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2016 у справі №914/310/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-2 надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача-1 не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Банк) та відповідачем-1 (Позичальник) 03.09.2010 укладено кредитний договір № 126-СВ, за умовами якого Банк відповідно до умов та на термін цього договору зобов'язався надати Позичальнику револьверну кредитну лінію без зобов'язання надання з загальною сумою кредиту 4 400 000,00 доларів США з можливістю отримання в доларах США, євро та гривні та з терміном кредиту до 03.09.2011 з урахуванням обмежень, визначених у договорі.

Додатковою угодою № 11 сторони домовились змінити кредитний договір та викласти його з усіма додатками до нього в новій редакції, наведеній у додатку 1 до цієї додаткової угоди.

Так, відповідно до п. 8.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 11, Позичальник без попередньої письмової згоди Банку зобов'язується не здійснювати наступні операції: - одержання кредитів, залучення коштів від третіх осіб; - відкриття непокритих акредитивів, надання у якості наказодавця; - надання порук, надання гарантій в якості принципала; - вчинення авалю векселів; - виплату дивідендів; - іпотеки, застави або іншого обтяження своїх поточних або майбутніх активів будь-якими зобов'язаннями, за винятком: - будь-якої іпотеки, застави або іншого обтяження, створеного відповідно до даного договору або у зв'язку з ним; - будь-якої іпотеки, застави або іншого обтяження, існуючого на дату даного договору, за умов, що Позичальник письмово повідомив Банк про таке обтяження до дати цього договору.

Згідно додаткової угоди №14 до кредитного договору, сторони домовились викласти п.1.1. договору в наступній редакції: "Банк відповідно до умов цього договору надає Позичальнику фінансування із загальною сумою фінансування 8 625 397,50 доларів США з можливістю отримання в доларах США, євро та гривні та з терміном фінансування до 28.02.2015".

Між ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (Позичальник) та ТОВ "Агро-Союз-Київ" (Позикодавець) 26.02.2015 укладено договір поворотної фінансової допомоги №26/02/15, за умовами якого, Позикодавець зобов'язався надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктам 2.1- 2.4 договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі, що становить 30 000 000,00 грн. Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога може надаватись частинами у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів Позикодавцем на поточний рахунок Позичальника. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб Позичальника, відповідно до статутних цілей його діяльності.

Відповідно до п.3.1- п.3.5 договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню Позикодавцю Позичальником в повному розмірі протягом 30 днів з дня фактичного отримання повної суми поворотної фінансової допомоги. Повернення грошових коштів проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів Позичальником на поточний рахунок Позикодавця. Поворотна фінансова допомога вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що надавалась, на банківський рахунок Позикодавця. Позикодавець не має права вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги. Позичальник має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу Позикодавцю.

20.10.2015 Господарським судом Львівської області порушено провадження у справі № 914/3604/15 про банкрутство ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз", а ухвалою від 01.03.2016 у справі № 914/3604/15 ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено у включенні його грошових вимог в сумі 134 588 582,51 грн до реєстру вимог кредиторів.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що у зв'язку з укладенням відповідачами договору поворотної фінансової допомоги №26/02/15, були порушені права та законні інтереси банку, оскільки останній не надавав згоду на укладення зазначеного, тоді як наявність такої згоди є обов'язковою згідно з п. 8.3 кредитного договору № 126-СВ (в редакції додаткової угоди № 11), укладеного позивачем та ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз". Отже, позивач вказував на порушення ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" під час укладання осопрюваного договору ст. 207 ЦК України (спеціальної правосуб'єктності) та просив на підставі ст. 203, 215 ЦК України визнати договір поворотної фінансової допомоги №26/02/15 недійсним.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ЦК України, ГК України та зазначив, що недотримання ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" умов порядку погодження з ПАТ "Укрсоцбанк" укладення спірного договору може мати наслідком відповідальність ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" за кредитним договором, проте не може мати наслідком визнання спірного договору недійсним з підстав, визначених ст. 203 ЦК України та ст. 207 ГК України. Крім того, господарські суди виходили з того, що позивачем не доведено в установленому законом порядку факту порушення його прав і законних інтересів укладенням оспорюваного договору зважаючи на відмову ПАТ "Укрсоцбанк" у включенні його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів у справі № 914/3604/15.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.