ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2016 року Справа № 905/2938/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Стратієнко Л.В. (доповідач) Вовка І.В. Кондратової І.Дза участі представників: позивача: відповідача: Бітяков Д.М., Тудорашку Ю.І. Гусаченко І.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" в особі філії "Металургійний комплекс"на рішення та постановуГосподарського суду Донецької області від 23 грудня 2015 року Донецького апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 рокуу справі№ 905/2938/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дон Стандарт"доприватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" про стягнення 1 039 158,80 грн
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 039 158,80 грн, з яких 495 206,08 грн - основний борг, 20 264,04 грн - 3% річних, 274 165,97 грн - інфляційні втрати, 207 312,71 грн - пеня, 42 210,00 грн - збитки.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.12.2015 (суддя - Бойко І.А.) позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 495 206,08 грн основного боргу, 20 264,04 грн 3% річних, 274 165,97 грн інфляційних втрат та судовий збір.
В решті позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2016 (головуючий - Марченко О.А., судді - Попков Д.О., Радіонова О.О.) рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2015 в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 5 811,00 грн та 1 017,94 грн інфляційних втрат скасовано.
Абзац 2 резолютивної частини рішення викладено в такій редакції: "Стягнути з приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дон Стандарт" 489 395,08 грн основного боргу, 20 264,04 грн 3% річних, 273 148,03 грн інфляційних втрат та судовий збір".
В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2015 залишено без змін.
Стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір за апеляційну скаргу.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 26.10.2012 між ПАТ "Донецьксталь"-металургійний завод" (покупець) та ТОВ "Еко-Дон Стандарт" (постачальник) було укладено договір поставки № 3300005127 (з урахуванням протоколу розбіжностей від 07.11.2012), за умовами якого постачальник зобов'язувався передати, а покупець - прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення на умовах цього договору. Номенклатура, кількість, ціна та умови поставки продукції визначаються сторонами в додатку та/або додатковій угоді, які є невід'ємною частиною зазначеного договору.
За п. 3.1. договору ціна товару, визначена в пропозиції і/або додатковій угоді, відповідає рівню звичайних цін. Сторони обізнані про ціну на товар, що склалася на ринку.
Відповідно до п. 3.3. договору за фактом відвантаження товару постачальник надає покупцеві такі документи:- рахунок; - видаткову накладну (товарно-транспортну накладну) при відвантаженні вантажним автомобільним транспортом (1 екз.); - залізничну квитанцію про приймання вантажу та акт приймання - передачі при відвантаженні залізничним транспортом (1 екз.); - сертифікат якості та/або технічний паспорт (1 екз.); - сертифікат УКРСЕПРО; податкова накладна надається в день виникнення податкових зобов'язань у відповідності до ст. 187 Податкового кодексу України (із зазначеням УКТ ВЕД для підакцизних і/або імпортних товарів).
Пунктом 3 додатку № 1 до договору визначено, що покупець здійснює оплату продукції шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на підставі рахунку в наступному порядку: - 50% від вартості партії товару перераховується авансовим платежем; - 40% від вартості партії товару перераховується протягом 5-ти днів з дати готовності товару до відвантаження; - 10% від вартості товару перераховується протягом 10 днів з дати введення товару в експлуатацію.
Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця.
Відповідно до п. 8.1 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей від 07.11.2012) договір діє до 31.12.2013. Будь-які зміни, доповнення або додатки до договору є дійсними, якщо вони укладені в письмовому вигляді та підписані уповноваженими представниками сторін. Закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час дії цього договору.
На виконання умов договору, постачальник виставив покупцю рахунок-фактуру № 19/1 від 17.05.2013 на оплату продукції на загальну суму 4 447 115,88 грн (з перерахуванням вартості продукції, що має бути поставлена з урахуванням зміни курсу євро) та просив здійснити передплату.
За видатковими накладними № 12 від 12.08.2013, № 14 від 21.10.2013 позивач поставив, а відповідачу згідно з довіреностями прийняв продукцію на загальну суму 4 447 115, 88 грн.
Однак, відповідач отриману продукцію оплатив частково.
Листом № 12-09/01 від 09.12.2013 позивач повідомив відповідача про наявність у останнього заборгованості в розмірі 718 405,19 грн за договором № 3300005127 від 26.10.2012.
У відповіді на вказані листи, відповідач визнав заборгованість в розмірі 718 405,19 грн та зобов'язувався її сплатити впродовж лютого-березня 2014 р. (лист № 58/001-1 від 30.01.2014).
Рішеннями Господарських судів у справі № 905/3367/14-908/4818/14 та у справі № 905/3368/14 за позовом ПАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" до ТОВ "Еко-Дон Стандарт" про стягнення заборгованості (а.с. 27-35, т. 1) був встановлений факт оплати відповідачем боргу у загальній сумі 3 972 075, 77 грн.
Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до правильного висновку, що залишок несплаченої суми заборгованості у відповідача становив 475 040,11 грн (4 447 115,88 грн - 3 972 075,77 грн).
Сервіси для юристів