Постанова ВГСУ від 26.10.2016 року у справі №904/10083/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 904/10083/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу на ухвалу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ від 03.03.2016 господарського суду Дніпропетровської області (про окреме визнання грошових вимог Steel Industrial Company LLP)та постановувід 19.05.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/10083/15 господарського суду Дніпропетровської області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання", м. Дніпропетровськголова комітету кредиторів товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Імпекс", м. Дніпропетровськрозпорядник майна Ковальова О.В., м. ДніпропетровськкредиторSteel Industrial Company LLP, London, England (Стіл Індастріал Компані ЛЛП, Лондон, Англія)в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Укрсоцбанк" ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання"Довбиш С.П., довір; Колошина О.В., довір;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 904/10083/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (далі - ТОВ "Дніпропетровський завод бурового обладнання", боржник) порушена в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2016 (суддя Калиниченко Л.М.) визнано грошові вимоги Steel Industrial Company LLP (далі - Steel Industrial, кредитор) до боржника на загальну суму 78 573 879,63 грн., які віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр грошових вимог кредиторів боржника до якого, зокрема, включено грошові вимоги Steel Industrial на суму 78 573 879,63 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 (судді: Кузнецов В.О. - головуючий, Науменко І.М., Коваль Л.А.) у справі № 904/10083/15 ухвалу від 03.03.2016 змінено, включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги кредитора на суму 77 330 020,98 грн. в четверту чергу та 1 218 грн. - судового збору в першу чергу.

Іншою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 ухвалу від 24.03.2016 про затвердження реєстру вимог кредиторів змінено в частині грошових вимог кредитора, а саме включено вимоги Steel Industrial до реєстру вимог кредиторів на суму 77 330 020,98 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції про перегляд ухвали від 03.03.2016 про окреме визнання грошових вимог Steel Industrial публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог Steel Industrial до боржника в повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що грошові вимоги Steel Industrial визнані судом першої інстанції на підставі обставин, що не мають преюдиціальної сили, оскільки ґрунтуються на судовому рішенні від 25.11.2015 у справі № 904/9465/15, що не набрало законної сили у розуміння ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За змістом положень ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Між тим, обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ГПК рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Разом із тим наведені імперативні норми суд зобов'язаний застосовувати у поєднанні з іншими нормами права.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є законність, яка є загально-правовим принципом.

Наведене дає підстави для висновку, що правильне застосування положень ст. 1291 Конституції України, ст. 115 ГПК, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо обов'язковості судових рішень, які набрали законної сили, виявляється лише у їх дотриманні судами та іншими суб'єктами правовідносин.

Аналогічна правова позиція щодо преюдиціальності судових рішень викладена у постанові Верховного Суду України від 13.01.2016 у справі № 910/4457/15-г, яка в силу ст. 11128 ГПК України повинна бути врахована всіма судами України.

При цьому ч. 5 ст. 85 ГПК України регламентує, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

Відтак, системний аналіз ч. 5 ст. 85 та ч. 1 ст. 93 ГПК України дає підстави дійти висновку, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на його апеляційне оскарження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.12.2015 року Steel Industrial звернулося до суду в порядку ст. 23 Закону про банкрутство із заявою про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 78 573 879,63 грн. четвертої черги задоволення.

Грошові вимоги кредитора підтверджуються рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2015 у справі № 904/9465/15 про стягнення з боржника на користь Steel Industrial суму попередньої оплати за контрактом № 37682380/12 від 06.12.2012 у розмірі 76 318 829,76 грн., що еквівалентно 3 007 358,79 євро та 1 218 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2016 затверджено грошові вимоги кредитора та відхилено клопотання скаржника про зупинення розгляду заяви з кредиторськими вимогами Steel Industrial.

Вказане клопотання мотивоване тим, що 02.03.2016 ПАТ "Укрсоцбанк" було подано апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду від 25.11.2015 у справі № 904/9465/15 на підставі якого судом першої інстанції розглянуто та затверджено грошові вимоги Steel Industrial до боржника.

Як вбачається, ухвалою від 30.09.2016 у справі № 904/9465/15, яка набрала законної сили та в розумінні приписів ст. 35 ГПК має преюдиціальне значення для справи, що розглядається, встановлено наступне.