ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2016 року Справа № 902/178/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Вінниці
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2016
у справі№ 902/178/16 господарського суду Вінницької областіза позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "В.І.С. Плюс" Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпарі"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" 3.Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Вінниціпрозобов'язання повернути майно в судовому засіданні взяли участь представники :
Арбітражного керуючого Василик В.В. Паньковський С.І.ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" ТОВ "В.І.С. Плюс" ПАТ "Укрексімбанк"Кучерява І.П. Назаров К.Є. Харчук В.М.В С Т А Н О В И В :
ТОВ "В.І.С. Плюс" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просило зобов'язати ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" виконати зобов'язання передбачені п.2.2, абзацом 8 п.3.1 та п.6.3 Договору складського зберігання №01/16/01 від 16.02.2015, укладеного між ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" та ТОВ "В.І.С. Плюс". В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав про порушення відповідачем умов Договору складського зберігання №01/16/01 від 16.02.2015 щодо повернення майна.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.05.2016 (суддя Міліціанов Р.В.) в задоволенні позову ТОВ "В.І.С. Плюс" про зобов'язання ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" виконати зобов'язання передбачені п.2.2, абзацом 8 п.3.1 та п.6.3 Договору складського зберігання №01/16/01 від 16.02.2015 відмовлено.
Судове рішення обґрунтоване тим, що позивачем не надано суду належним чином оформленого товарно-розпорядчого документа на майно, як підставу для виникнення права власності в розумінні абзацу 2 ч.2 ст.334 ЦК України, не доведено, що майно, що було передано за актом прийому - передач відповідачу, перебуває у володінні відповідача. Крім того, судом зазначено, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх речових прав на майно, оскільки підставою для звернення з зазначеним позовом є порушення відповідачем права власності на майно, а пред'явлені вимоги є способом витребування майна із володіння відповідача.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 (колегія суддів: Коломис В.В., Юрчук М.І., Огороднік К.М.) рішення господарського суду Вінницької області від 11.05.2016 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено, зобов'язано ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" виконати зобов'язання передбачені п.2.2, абзацом 8 п.3.1 та п.6.3 Договору складського зберігання №01/16/01 від 16.02.2015, укладеного між ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" та ТОВ "В.І.С. Плюс".
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що позивачем доведено невиконання відповідачем умов договору щодо повернення майна, переданого на зберігання відповідачеві, а за таких підстав вимоги позивача є обґрунтованими. Спосіб захисту обрано вірно, оскільки між позивачем та відповідачем укладено договір, а вимоги, що заявлені позивачем, пов'язані з невиконанням відповідачем умов договору, тому має місце зобов'язально - правовий спосіб захисту. Посилаючись на ст.10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", в межах окремого позовного провадження, оскільки в даному випадку позовною вимогою є вимога немайнового характеру, яка не підпадає під визначення категорій спорів, які повинні розглядатися у межах справи про банкрутство.
Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Вінниці (далі - ПАТ "Укрексімбанк") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2016, провадження у справі припинити.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.12 ГПК України. Заявником зазначено, що у провадженні господарського суду Вінницької області перебуває у провадженні №902/1278/15 за заявою ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" про банкрутство, на момент розгляду справи стосовно відповідача - ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" відкрито ліквідаційну процедуру.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2015 між ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" (зберігач/відповідач) та ТОВ "В.І.С.Плюс" (поклажодавець/позивач) укладено договір складського зберігання №01/16/01 (далі - договір), відповідно до 1.1. якого, зберігач зобов'язувався зберігати на умовах визначених цим договором будівельні матеріали, обладнання та супутні товари (надалі за текстом - "майно"), що передаються поклажодавцем і повернути його поклажодавцю у схоронності.
Майно, що передається на зберігання за цим договором, залишається у власності поклажодавця і не переходить до власності зберігача (п.1.4 договору).
Відповідно до п.1.5. договору, майно зберігається на складських приміщеннях, що розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі хутори, вул. Немирівське шосе, 103.
Зберігач зобов'язаний зберігати майно, що передається йому на зберігання протягом строку дії цього договору, визначеного в п.9.1. цього договору. Поклажодавець або інша особа за дорученням поклажодавця вправі в будь-який час зажадати у зберігача майно, яке знаходиться на зберіганні, а зберігач зобов'язаний повернути прийняте на зберігання майно на першу вимогу поклажодавця навіть якщо строк зберігання, встановлений в п.9.1. цього договору не закінчився (п.п. 2.1-2.2 договору зберігання).
Відповідно до договору зберігання, зберігач зобов'язаний повернути прийняте на зберігання майно на першу вимогу поклажодавця.
Приймання на зберігання майна зберігачем та повернення його поклажодавцю оформлюється актами приймання-передачі, підписаних уповноваженими представниками сторін. Після підписання сторонами акта приймання-передачі майна зі зберігання (повернення майна) поклажодавець протягом трьох календарних днів зобов'язаний підписати і повернути зберігачу акт наданих послуг по зберіганню майна за цим договором. Майно має бути повернуто поклажодавцю в тому стані, в якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням зміни його природних властивостей. (п.п. 6.1.-6.3. договору зберігання).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року до 16.02.2016 (п.9.1. договору зберігання).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивач передав на відповідальне зберігання відповідачу будівельні матеріали та супутні товарно-матеріальні цінності, вартістю 2153927,50 грн., про що було складено Акт №1 приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (т.1, а.с. 19-21), який є невід'ємною частиною договору складського зберігання.
ТОВ "В.І.С. Плюс" звернулося до ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" з вимогою про повернення майна, переданого на зберігання згідно договору №01/16/01 від 16.02.2015 року та з пропозицією узгодити місце, дату та час передачі засобами зв'язку (т.1, а.с.22).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатор ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" арбітражний керуючий Гонта О.А. листом №02-05/03 від 04.01.2016 повідомляла, що в ході виконання повноважень ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" їй стало відомо, що в приміщеннях ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" перебуває майно трьох юридичних осіб, а саме: ТОВ "Альпарі", ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест", ТОВ "В.І. С. Плюс". Вказане майно знаходиться в складських приміщеннях ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" за адресою: Вінницька область, Вінницький район, село Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, 103. Також повідомляла, що з метою належного проведення інвентаризації майнових активів ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", а також виокремлення майнових активів, зокрема, TOB "В.І.С. Плюс", є необхідність в ідентифікації майнових активів, що знаходяться в складських приміщеннях ПАТ "Вінницяплодоовочпостач". В зв'язку з чим, ТОВ "В.І.С. Плюс" було запрошено прибути за місцезнаходженням ПАТ "Вінницяплодоовочпостач". Однак, в подальшому позивач отримував від ліквідатора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" листи про перенесення дати ідентифікації та повернення майна.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що, прибувши 12.02.2016 за місцезнаходженням ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", представник TOB "В.І.С. Плюс" не був допущений до майна ТОВ "В.І.С. Плюс", яке знаходиться на зберіганні ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" згідно із договором складського зберігання та зафіксовано неповернення майна позивачу, що підтверджується Актом про неповернення майна, що передане на зберігання від 12.02.2016. Зазначений Акт складено представником ТОВ "В.І.С. Плюс" за участі ліквідатора та виконавчого директора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", представників ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" за довіреністю, представника ПАТ "Укрексімбанк" за довіреністю, ліквідатора ТОВ "Альпарі". У вищевказаному акті, згідно повідомлення відповідача, зазначено, що майно позивача знаходиться за вищевказаною адресою в будівлі складу літ. 21, однак, вказана будівля складу опломбована паперовою стрічкою з нерозбірливим відбитком печатки та металевими пломбами, що унеможливило повернення відповідачем позивачу майна, яке було передано на зберігання. У зв'язку з чим, 12.02.2016 ліквідатором ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" за участю виконавчого директора ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", представників ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" за довіреністю, представника ПАТ "Укрексімбанк" за довіреністю, ліквідатора ТОВ "Альпарі" та юриста ТОВ "База сільськогосподарського зберігання" складено Акт про відсутність доступу до майна (т.1, а.с. 29).
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом позовних вимог є зобов'язання відповідача виконати умови договору складського зберігання з повернення позивачу майна, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню ст.509, 936, 938, 942, 949, 953 ЦК України, ст.173 ГК України. Спростовуючи висновки суду першої інстанції про неналежний спосіб захисту, судом апеляційної інстанції встановлено, що в даному випадку позивачем вірно обрано спосіб захисту, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору зберігання, внаслідок задоволення позовних вимог позивач не набуває право власності на спірне майно, а лише повертає майно, яке належить йому на праві власності. Оскільки позивачем доведено, що майно передано на зберігання відповідачу, а відповідач не повернув передане майно на вимогу позивача, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Сервіси для юристів