ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2017 року Справа № 914/1748/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.- головуючого, Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Львівській областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.03.2017у справі№914/1748/16 Господарського суду Львівської областіза позовомПершого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі: 1. Адміністрації Державної прикордонної служби України, 2.Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2144)доГоловного управління Держгеокадастру у Львівській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 провизнання недійсним наказу
У судовому засіданні взяли участь представники:
від прокуратури: Волошенюк О.Г. (прокурор відділу ГПУ);
Каверін С.М. (військовий прокурор);
від позивача-1: Шевченко П.В. (представник за дов. від 29.12.16);
від позивача-2: Шевченко П.В. (представник за дов. від 03.07.17);
від відповідача: Собко Б.В. (представник за дов. від 13.03.17);
від третьої особи: не з'явилися;
В С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року Перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі: Адміністрації Державної прикордонної служби України та Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2144) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.02.16 №1022/16-16.
Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, надання котрої третій особі - ОСОБА_4 (площею 2,0 га) погоджено рішенням органу місцевого самоврядування і дозвіл на розроблення технічної документації на яку було надано відповідачем, згідно оскаржуваного наказу, входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Львівського прикордонного загону та розташована уздовж державного кордону України в районі Варязької сільської ради Сколівського району Львівської області, тобто перебуває в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону. Крім цього, вказана земельна ділянка в силу закону належить до земель оборони, а тому не може передаватися у приватну власність, а прийняття відповідачем спірного наказу позбавляє Львівський прикордонний загін відведення земельної ділянки під лінії прикордонних інженерних споруд, що в свою чергу призводить до неналежної охорони державного кордону.
Рішенням Господарського суду Львівської області 08.09.2016 року у справі № 914/1748/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 року, позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №1022/16-16 від 08.02.2016р. "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою". Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в дохід Державного бюджету України 1378,00 грн. судового збору.
Судові рішення у справі мотивовані тим, що земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером НОМЕР_1, щодо якої відповідачем видано оскаржуваний наказ, відноситься до земель оборони та в силу приписів ст.ст. 18, 77, ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, ч. 1,3-4 ст. 3, ч. 5 ст.20 Закону України "Про використання земель оборони", ст. 22 Закону України "Про державний кордон України", ст.ст. 1, 6, 10 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998р. "Про прикордонний режим" у приватну власність громадянам передаватись не може, а відповідно наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.02.16 №1022/16-16 є незаконним.
Головне управління Держгеокадастру у Львівській області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 08.09.2016 року і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 року та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у даній справі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заявник касаційної скарги посилаючись, зокрема, на практику Вищого господарського суду України , зазначає, що даний спір є публічно-правовим, не належить до компетенції господарських судів та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Скаржник звертає увагу, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, при цьому, зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, як розпорядник земель державної власності наділене тими ж адміністративними повноваженнями що й органи місцевого самоврядування.
Крім того, скаржник зазначає про належність спірної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, що на його думку підтверджується довідкою з Державної статистичної звітності про наявність земель та розподілу їх за власниками, землекористувачами, угіддями за формою 6-зем та витягом з державного земельного кадастру, які наявні у матеріалах справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.03.2015 року Варязькою сільською радою Сокальського району Львівської області прийнято рішення №346, яким погоджено надання ОСОБА_4 земельної ділянки державної власності, за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, розташованої на території Варязької сільської ради з подальшою передачею у власність.
20.10.2015 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №9929/28-15 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 69,0586 га (кадастровий номер НОМЕР_2), сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, на території Варязької сільської ради Сокальського району та поділ земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2), загальною площею 69,0586 га на 5 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, угіддя - сіножаті, а саме: кадастровий номер НОМЕР_3 площею 2,000 га, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 2,000 га, кадастровий номер НОМЕР_5 площею 2,000 га, кадастровий номер НОМЕР_6 площею 2,000 га, кадастровий номер НОМЕР_7 площею 61,0586 га.
08.02.2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області видано наказ №1022/16-16, яким гр. ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої на території Варязької сільської ради (за межами населених пунктів) Сокальського району, у власність для ведення особистого селянського господарства.
За приписами статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Статтею 115 Земельного кодексу України визначено, що зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.
Сервіси для юристів