Постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі №924/1882/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 924/1882/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого, Карабаня В.Я., Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Ізяславського районного споживчого товариствана постановуРівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2016у справі№ 924/1882/15 Господарського суду Хмельницької областіза позовомІзяславського районного споживчого товаристваДоЩуровецької сільської ради,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:1)Ізяславське міське споживче товариство, 2)Державна реєстраційна служба Ізяславського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій областіПровизнання права власності,

За участю представників:

від позивача -Василишина П.В.,від відповідача - від третьої особи 1 - від третьої особи 2-не з'явились, не з'явились, не з'явились, ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2016 у справі № 924/1882/15 (суддя Гладій С.В.) відмовлено у позові Ізяславського районного споживчого Товариства до Щуровецької сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Ізяславського міського споживчого товариства м. Ізяслав; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області про визнання права власності.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2016 у справі № 924/1882/15 Господарського суду Хмельницької області залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою, Ізяславське районне споживче товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 у справі № 924/1882/15 Господарського суду Хмельницької області, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що рішенням Щурівської сільської ради, закріплено за Клубівським цукроробкоопом земельну ділянку, загальною площею 0,2353 га, з них під будівлями -0,0536 га, під дворами і підїздами -0,1817 га.

Виготовлено державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ №002417.

Відповідно до постанови правління Ізяславської райспоживспілки № 76 від 30.05.1997 "Про укрупнення міського споживчого товариства та ліквідації Клубівського цукрорабкоопу та Білогородського споживчого товариства" укрупнено Ізяславське міське споживче товариство за рахунок ліквідації Білогородського та Клубівського споживчих товариств, передано всі магазини в підпорядкування міського споживчого товариства (п. 1 рішення).

Відповідно до рішення Зборів уповноважених, оформленого у вигляді Протоколу від 16.07.1998 прийнято рішення про реформування системи споживчої кооперації Ізяславського району шляхом створення Ізяславського районного споживчого товариства.

Відповідно до протокольного рішення 23.07.1998 проведено передачу основних засобів позивачу, з оформленням відповідного акта та реєстру, таких засобів на загальну суму 2,87 млн. грн., в тому числі, магазину в с. Щурівці, залишковою балансовою вартістю 22,2 тис. грн.

IV сесією XXIV скликання Щуровецької сільської ради Ізяславського району 28.12.2002 прийнято рішення № 4 відповідно до якого визнано право колективної власності Ізяславського споживчого товариства на будівлі магазинів, що знаходяться в селах Щурівці, Щурівники, Підлісці. (п. 1 рішення).

Відповідно до технічного паспорту виготовлено на замовлення позивача КП "Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації (інв. справа № 214) на громадський будинок магазин № 30/1, вул. Центральна, село Щурівці, загальна площа даного магазину становить 192, 5 кв. м., з яких: торговий зал № 1 - 46,2 кв. м., торговий зал № 2 - 96,1 кв. м. та допоміжні приміщення - 50,2 кв. м. та підвальне приміщення, площею 75,0 кв. м.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень № 24534559 державного реєстратора прав на нерухоме майно Лапчук Л.І. 18.09.2015 відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, магазин, що розташований за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Щурівці, вул. Центральна, 30/1 за Ізяславським споживчим товариством, податковий номер 30003990 з підстав відсутності правовстановлюючого документа, що передбачений п. 1, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що підтверджує право власності заявника на майно, який має намір зареєструвати на підставі поданої заяви про державну реєстрацію права власності на магазин, що знаходиться за адресою с. Щурівці, вул. Центральна, 30/1, Ізяславського району, Хмельницької області.

У зв'язку з відмовою позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за Ізяславським районним споживчим товариством право власності на нерухоме майно, нежитлове приміщення магазину, загальною площею 192,5 кв. м., який розташований за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Щурівці, вул. Центральна, 30/1.

Судами встановлено, що позивач посилається на те, що рішенням державного реєстратора відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності у зв'язку з відсутністю у заявника правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомості.

Частинами 1 та 4 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", відповідно до ст. 1 якого, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. п. 1, 3 Положення про Державну Реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України № 401/2011 від 06.04.2011, Державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади, який здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи Головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру (п. 7 Положення про Державну реєстраційну службу України).

Пунктом 7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органу державної реєстрації прав, нотаріусу заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлюється Мінюстом України.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком (п. п. 26, 27, 29 вказаного Порядку).

Чинним законодавством саме на Державну реєстраційну службу України та її структурні підрозділи покладено обов'язок здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно виключно при наявності необхідних для оформлення права власності документів.

Судами встановлено, що з рішення № 24534559 від 18.09.2015 державного реєстратора відмовлено в оформленні права власності за позивачем на спірне приміщення. Рішення мотивоване виключно тією обставиною, що подані для проведення державної реєстрації документи не дають можливість встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, відсутній правовстановлюючий документ, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що підтверджує право власності заявника на майно, який має намір зареєструвати на підставі поданої заяви про державну реєстрацію права власності на магазин, що знаходиться за адресою с. Щурівці, вул. Центральна, 30/1, Ізяславського району, Хмельницької області.