ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2016 року Справа № 922/282/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Самусенко С.С.,
Татькова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року
у справі № 922/282/16
господарського суду Харківської області
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
про стягнення 479966,68 грн.
за участю представників
позивача - ОСОБА_6
відповідача - ОСОБА_7
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 21 березня 2016 року (суддя Чистякова І.О.) у справі № 922/282/16 позов задоволено частково в сумі 453858,66 грн. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 суму заборгованості за договором №3 оренди нерухомого майна від 01 листопада 2008 року в розмірі 257857,14 грн., інфляційних втрат в сумі 176632,14 грн., 3% річних в розмірі 19369,38 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 6807,88 грн. Врешті частини позову в сумі 26108,02 грн. відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року (судді Істоміна О.А., Барбашова С.В., Білецька А.М.) рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2016 року.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 листопада 2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 3, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а орендар (відповідач) прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 37-38 загальною площею 259,2 кв. м., що знаходяться в будівлі літ. "А-9" за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору об'єкт оренди передається орендодавцем орендарю на підставі акту приймання - передачі протягом трьох календарних днів з моменту підписання цього договору.
Згідно з пункту 2.3. договору по закінченню строку оренди або у випадку дострокового розірвання цього договору орендар зобов'язаний протягом 14 календарних днів з моменту закінчення строку дії договору або з дати його дострокового розірвання повернути орендодавцю об'єкт оренди за актом приймання - передачі в належному стані, в будь-якому разі, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, з урахуванням показників природного фізичного зносу.
Відповідно до пункті 4.1 договору розмір орендної плати складає 20000,00 грн. в місяць.
Згідно з пунктом 4.2. договору орендна плата сплачується орендарем до 5-го числа кожного поточного місяця авансом в готівковій або в безготівковій (шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок) формі.
Пунктом 6.1.встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2009 року.
Сервіси для юристів