Постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі №916/1930/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 916/1930/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоТатькова В.І. (доповідача),суддів :Плюшка І.А., Самусенко С.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р.у справі№ 916/1930/15 господарського суду Одеської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (надалі - ПАТ "Креді Агріколь Банк")до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" (надалі - ТОВ "Вадіта"); 2) Приватного підприємства "Вікторія-Н" (надалі - ПП "Вікторія-Н")провизнання кредиторських вимог та зобов'язання включити кредиторські вимоги до передавального акту за участю представників: від позивача- Перевертун Володимир Григоровичвід відповідача-1- не з'явилися від відповідача-2- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року ПАТ "Креді Агріколь Банк" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Вадіта" та ПП "Вікторія-Н" про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Вадіта" за кредитними договорами № 617-Ю від 06.12.2006 р. і № 287-А від 22.06.2007 р. в загальній сумі 952 789,94 грн. та зобов'язання включити їх до передавального акту в частині зобов'язань, які визнані комісією з припинення (реорганізації) ТОВ "Вадіта" (з урахуванням заяви від 10.07.2015 р.).

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.07.2015 р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р. (головуючий суддя Бєляновський В.В., судді: Величко Т.А., Таран С.В.) рішення господарського суду Одеської області від 17.07.2015 р. скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Креді Агріколь Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.07.2016 р. відновлено ПАТ "Креді Агріколь банк" строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р., касаційну скаргу ПАТ "Креді Агріколь банк" прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 26.07.2016 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з положеннями ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень). Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до приписів ст. ст. 43, 45, 47 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 06.12.2006 р. між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", та ТОВ "Вадіта" (позичальник) укладено кредитний договір № 617-Ю, відповідно до умов якого Банк відкриває позичальнику відзивну поновлювальну кредитну лінію у розмірі 500 000, в рамках якої Банк надає позичальнику кредит, з кінцевим строком погашення до 05.12.2008 р., для поповнення обігових коштів, з відсотковою ставкою: 22 % річних, а позичальник зобов'язався забезпечити повне погашення кредиту, відсотків за кредитом та плати за обслуговування кредитної лінії в строк до 05.12.2008 р.

Також, 22.06.2007 р. між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", та ТОВ "Вадіта" (позичальник) укладено кредитний договір № 287-А, за умовами якого Банк надає, позичальник отримує кредит у розмірі 411 600 грн., строк користування кредитом до 22.06.2010 р. включно, для придбання автомобільного крану на базі вантажного автомобіля МАЗ-533702, з процентною ставкою: 18 % річних, а позичальник зобов'язався забезпечити повне погашення кредиту, процентів за кредитом та комісій в строк до 22.06.2010 р.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 617-Ю від 06.12.2006 р., між ТОВ "Вадіта" та Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" було укладено договір застави майнових прав від 06.12.2006 р., а також договір застави товарів на складі від 06.12.2006 р. та договір застави від 22.06.2007 р. Предметом застави за вказаним договором є вантажний кран 10-20 АК КТА-18 на базі вантажного автомобілю МАЗ-533702-246, реєстраційний номер ВН2925АВ, зареєстрований РЕВ-2 ДАІ м. Одеси 21.06.2007 р.

Судами попередніх інстанцій також було з'ясовано, що рішенням господарського суду Одеської області від 22.03.2010 р. у справі № 17/1-10-83 задоволено частково позов та стягнуто з ТОВ "Вадіта" на користь Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" заборгованість в розмірі 629 897,74 грн. за кредитним договором № 617-Ю від 06.12.2006 р., з яких 499 908,03 грн. неповернутого кредиту, 59 640,02 грн. відсотків за користування кредитом, 63 879,42 грн. пені, 6 234,27 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ, на виконання якого 26.04.2010 р. господарським судом було видано відповідний наказ.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 25.05.2010 р. у справі № 25/57-10-1486 задоволено частково позов та стягнуто з ТОВ "Вадіта" на користь Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" заборгованість в розмірі 322 892,20 грн. за кредитним договором № 287-А від 22.06.2007 р., з яких: 68 600 грн. поточної заборгованості за кредитом, 171 500 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 53 530,52грн. заборгованості по сплаті відсотків за кредитом, 20 242,18 грн. пені за порушення строку повернення кредиту, 5 589, 20 грн. пені за порушення строку сплати відсотків за кредитом, 3 194,72 грн. державного мита та 235,58 грн. витрат на ІТЗ, на виконання якого 04.06.2010 р. господарським судом було видано відповідний наказ.

З матеріалів справи вбачається та судами підтверджено, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про повне чи часткове виконання вказаних судових рішень, в матеріалах справи немає.

Місцевим та апеляційним господарськими судами було також досліджено, що з 12.09.2014 р. ТОВ "Вадіта" знаходиться в стадії припинення за рішенням його засновників (учасників), що підтверджується відповідним витягом з ЄДРПОУ.

Так, 10.11.2014 р. позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії з припинення ТОВ "Вадіта" з заявою № 13206/5162, в якій просив визнати його кредитором за грошовими вимогами про стягнення з ТОВ "Вадіта" заборгованості в загальному розмірі 952 789,94 грн. та включити їх до реєстру майнових вимог кредиторів.

У відповідь на дане звернення, голова ліквідаційної комісії з припинення відповідача листом повідомив позивача про неможливість задоволення його кредиторських вимог у зв'язку з неподанням позивачем первинних документів, які б підтверджували отримання відповідачем грошових коштів на суму 500 000 грн. по кредитному договору № 617-Ю від 06.12.2006 р. та грошових коштів на суму 411 600 грн. по кредитному договору № 278-А від 22.06.2007 р., а також судових рішень чи інших виконавчих документів (а не їх копії), за підписом особи, повноваження якої засвідчені належним чином, згідно наказу Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55. Вказаний лист було отримано позивачем 08.12.2014 р.