Постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі №911/1079/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 911/1079/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Малетича М.М., Борденюк Є.М.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична компанія" на постанову за заявою про Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" забезпечення позову у справі№ 911/1079/16 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична компанія" простягнення 29 756 321,19 грн.за участю представників сторін:

позивача: Гребеник І.С., Варес М.О.,

відповідача : Брежницька О.С., Іванів А.Р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016, заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" про забезпечення позову задоволено повністю. Накладено арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Енергетична будівельна компанія" в межах ціни позову в розмірі 29 756 321,19 грн.

У поданій касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

ТОВ"Енерго Актив" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Київська Енергетична Будівельна компанія" про стягнення заборгованості в сумі 29 756 321,19 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах розміру суми позовних вимог.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідач значний час в добровільному порядку не сплачував заборгованість, користуючись коштами позивача на власний розсуд. Неодноразові звернення позивача про сплату боргу відповідач залишив без задоволення. Враховуючи значний розмір позовних вимог та небажання відповідача виконувати зобов'язання, є підстави вважати, що в разі задоволення позову виконання рішення господарського суду Київської області буде неможливим, оскільки справа в суді розглядається певний час, який дасть можливість відповідачу здійснити дії які призведуть до зникнення грошових коштів з рахунків відповідача та майна, враховуючі його небажання сплачувати в добровільному порядку грошові кошти на виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна навести доводи адекватності засобу забезпечення позову.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Відповідно до ст.ст. 66,67 ГПК України попередні судові інстанції, з огляду на предмет і підстави позову, їх співвідношення з видом забезпечення позову, враховуючи те, що сума заявлена до стягнення є значна за розміром та те, що в добровільному порядку відповідач не провів розрахунків з позивачем, а справа в суді розглядається певний період часу, за який відповідачем можуть бути вчиненні певні дії з метою ухилення від виконання зобов'язання, в результаті яких виконання рішення господарського суду може бути утруднено чи неможливе, зробили обґрунтований висновок, що такий вид забезпечення позову є адекватним способом запобігання можливим порушенням майнових прав позивача у разі задоволення його позову.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і не суперечать нормам матеріального та господарського процесуального права.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що 21.04.2016 господарський суд Київської області рішенням № 911/1079/16 частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія", стягнувши з відповідача на користь позивача 20 000 000 грн. невикористаного авансу, 940 410,96 грн. 5 % річних за користування чужими грошовими коштами, 3 264 759,81 грн. інфляційних витрат, 2 880 000грн. пені, 564 246, 58 грн. три відсотки річних, 1 388 699,21 грн. боргу за оплату послуг генпідряду, 6 893,50 грн. інфляційних витрат, нарахованих на заборгованість з оплати послуг ген підряду, 8 902,89 грн. три відсотки річних, нарахованих на заборгованість з оплати послуг ген підряду, 201 820, 77 грн. судового збору, що загалом складає 29 246 831,22грн. Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016.

Таким чином, арешт коштів відповідача, що перебувають у банківських установах, обмежується розміром суми позову та можливих судових витрат.

При вказаних обставинах всі інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують висновків попередніх судових інстанцій. Підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачсає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 911/1079/16 - без змін.