ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2016 року Справа № 910/900/16 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Чернова Є.В.- головуючого, Карабаня В.Я., Корнілової Ж.О.за участю представників: від позивача: від відповідача: розглянув касаційну скаргу Барчунінов К.О. Єрмоленко О.О. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Консалтінг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 рокуу справі№910/900/16 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придністровська залізниця"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Консалтінг"третя особаПублічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"простягнення 109835,00грн. В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2016р. (суддя Андреїшина І.О.) позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 р. (судді: Яковлєв М.Л., Федорчук Р.В., Рудченко С.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016р. залишено без зміни.
Суди дійшли висновків, що з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо перевезення виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо належного заповнення супровідних документів здійснив неналежним чином. Доказів протилежного відповідачем не надано суду.
Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти рішення про зменшення штрафу до суми однієї провізної плати.
Скаржник доводить порушення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України, оскільки допущене порушення неправильного зазначення маси вантажу у накладній не завдало збитків іншим учасникам відносин, застосування відповідальності не відповідає принципам законності, справедливості, не враховує ступінь вини, вартість вантажу, що перевозився є неспівмірним сумі застосованого штрафу.
Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем за залізничною накладною №32399495 зі станції Богданівці Південно-Західної залізниці було відправлено вантаж (металобрухт) на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
На станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на підставі ст.52 Статуту залізниць України, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (зі змінами та доповненнями), було зроблено перевірку маси вантажу у вагоні на вагах вантажоодержувача.
Під час перевірки маси вантажу в вагоні, було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній №32399495 у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає фактичній масі вантажу.
Переважування проводилось на вагонних вагах №088 повірених 08.04.2015 року. В технічному та комерційному відношенні вагони справні, двері відсутні, люка закриті, навантаження рівномірне, вантаж маркований вапном по всій площі, маркування і очерт навантаження не порушені.
У зв'язку з вищезазначеним, у відповідності з ст. 129 Статуту та п. 4 "Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 року № 334, було складено комерційний акт РА № 009853/1434 від 18.07.2015 р.
Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту залізниць України.
Згідно з залізничною накладною № 32399495, сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає за вагон №60647476 - 21 967,00 грн., у зв'язку з чим розмір нарахованого штрафу складає 21 967,00 х 5 = 109 835,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 року № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно із ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 2 Статуту залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
У ст. 5 Статут залізниць України зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів(далі Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 23 Статут залізниць України та "Правилами перевезень вантажів" затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, зокрема, Правилами оформлення перевізних документів", передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно із п. 2.1, 6.6, 6.7. та додатком № 3 "Правил оформлення перевізних документів", графи "Маса вантажу в кг. визначена відправником" та "Спосіб визначення маси" заповнюються відправником.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", маса вантажу визначається відправником.
Як передбачено п.2.3. "Правил оформлення перевізних документів", правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.
Пунктом 28 "Правил приймання вантажів до перевезення" передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Сервіси для юристів