Постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі №910/32122/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 910/32122/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Борденюк Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016р. у справі № 910/32122/15 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 1022015,86 грн.,

за участю представників:

Позивача: Заремба С.В., дов. б/н від 20.07.2016р.,

Відповідача: Петренко С.В., дов. № 121 від 17.03.2016р.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" (далі - ТОВ "НТП Континент", Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ДП "НЕК "Укренерго", Відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення 301417,10 грн. пені, 648258,65 грн. інфляційних втрат і 72340,11 грн. 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 03-0/5028-13 від 15.11.2013р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2016р. у задоволенні позову ТОВ "НТП Континент" відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2016р. рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2016р. скасовано частково та прийнято нове рішення, яким резолютивну частину рішення викладено у новій редакції про задоволення позову частково і стягнення з ДП "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "НТП Континент" 648258,65 грн. інфляційних втрат та 71447,97 грн. 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, ДП "НЕК "Укренерго", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 538, 610, 629 ЦК України, ст. 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ТОВ "НТП Континент", у поданому до суду письмовому відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ДП "НЕК "Укренерго", викладених у його скарзі, просило залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Вимогами ТОВ "НТП Континент" у даній справі, з посиланням на ст.ст. 11, 204, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 625 - 629, 638, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 6, 173, 180, 193, 216 - 218, 232, 265 ГК України та на неналежне виконання ДП "НЕК "Укренерго" умов договору поставки № 03-0/5028-13 від 15.11.2013р., та додаткових угод до нього, є стягнення з ДП "НЕК "Укренерго" 301417,10 грн. пені, 664321,51 грн. інфляційних втрат і 72340,11 трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов вказаного договору щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд, з посиланням на ст.ст. 256, 260, 525, 526, 538, 546, 610, 625, 629, 712 ЦК України і на те, що оскільки саме ТОВ "НТП Континент" допустило порушення строків поставки товару через настання обставин непереборної сили, що підтверджується рішенням у іншій господарській справі № 910/11535/15 та сертифікатом № 2141 від 10.12.2014р. Торгово-промислової палати України, то ДП "НЕК "Укренерго" вправі було зупинити виконання свого обов'язку з оплати поставленої продукції, яка повинна була бути перерахована ДП "НЕК "Укренерго" на розрахунковий рахунок відділення банку, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, тоді як Постановою НБУ від 06.08.2014р. №466 було призупинено здійснення усіх фінансових операцій банкам у населених пунктах, які не контролюються владою, у зв'язку з чим, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову про стягнення заявлених до стягнення сум пені, інфляційних і трьох відсотків річних за несвоєчасну оплату Відповідачем отриманого за договором поставки № 03-0/5028-13 від 15.11.2013р. товару.

Водночас, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ст.ст. 253, 254, 258, 260, 267, 509, 525, 526, 530, 538, 610, 625, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, і на те, що ДП "НЕК "Укренерго" не було доведено та не надано доказів того, - які саме дії було вчинено ним для своєчасного виконання грошового зобов'язання за договором поставки № 03-0/5028-13 від 15.11.2013р., та відмову у їх вчиненні обслуговуючим його банком, перевіривши при цьому правильність нарахування Позивачем розмірів інфляційних і трьох відсотків річних за грошовими зобов'язаннями Відповідача, які виникли через несвоєчасну оплату отриманого ним за договором поставки № 03-0/5028-13 від 15.11.2013р. товару, та встановивши, що за вказаними вимогами заявлені до стягнення суми були розраховані невірно, а за вимогою про стягнення пені, мав місце пропуск позовної давності, про застосування наслідків спливу якої просив у заяві Відповідач, дійшов висновку про задоволення позову частково, а саме - про стягнення на користь ТОВ "НТП Континент" 648258,65 грн. інфляційних втрат і 71447,97 грн. 3% річних, та про відмову у стягненні пені, у зв'язку з пропуском позовної давності по вказаним вимогам.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, є господарський договір.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також, частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.ст. 188, 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.