ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2016 року Справа № 910/26748/15
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О. - головуючого, Карабаня В.Я., Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу на постановуТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Укр-Транс" Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі№ 910/26748/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Укр-Транс",третя особаДержавне підприємство "Донецька залізниця"ПроСтягнення 40950,00 грн.,
за участю представників:
від позивача -Алєксєєв С.С.від відповідача - третя особа -Мільчаков О.Л., Оленцевич Е.В., не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/26748/15 (суддя Грєхова О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Укр-Транс" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 40950 грн. штрафу та 1218грн. витрат з оплати судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 (у складі суддів: Тищенко О.В.-головуючого, Тарасенко К.В., Гончарова С.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/26748/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі № 910/26748/15 Господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Укр-Транс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі № 910/26748/15 Господарського суду міста Києва, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що за накладною №50548163 Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Укр-Транс" 03.04.2015 здійснило відправлення вагону № 67889287 зі станції Красноармійськ Донецької залізниці на станцію Правда Придніпровської залізниці.
При проходженні вагонів через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Про даний факт складено комерційний акт РА № 006933/173/35 від 11.04.2015 та акт загальної форми від 11.04.2015.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Судами встановлено, що у комерційному акті РА № 006933/173/35 від 11.04.2015, зокрема, у розділі Д зазначено, що при переважуванні вагонів у статичному режимі у присутності Клюєва, Кузьмич, Кокошинської, Коркоцької, на справних 150 т вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, що пройшли держперевірку 15.10.2014, виявилось: вага брутто - 85550 кг, тара за документом - 20900 кг, нетто - 64650 кг; що на 4350 кг менше, ніж вказано у накладній. Завантаження вантажу нерівномірне, нижче бортів 1,2-1,5 м без заглиблень. Маркування вапном не порушене. Вагон без торцевих дверей, люки зачинені. Течі вантажу немає. З технічного зору вагон справний. При повторному перевантаженні вагону вага підтвердилась.
Копія технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки "Вагоні ваги" №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, власник ЗВВТ Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень, свідчить, що засіб ваговимірювальної техніки "Вагоні ваги" №14 пройшов перевірку, що підтверджується відміткою контролю придатності, ЗВВТ для зважування вантажів, профілактичне обслуговування, перевірки несправності, ремонт та усунення недоліків.
Відповідно до статті 118 статуту позивачем подано до господарського суду позов про стягнення з ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Укр-Транс" 40950,00 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення на позов.
Відповідач наголошує на тому, що за результатами його звернень до ДП "Донецька залізниця" з відповідей вбачається, що залізницею, в порядку ст. 24 статуту залізниць, здійснено контрольне зважування, але різниці проти перевізних документів не виявлено, вагон відправлено за призначенням.
Судами встановлено, що з листа "Станція Красноармійськ РФ "Донецька залізниця" від 17.03.2016 вбачається, що відповіді на запит у листах № 310, № 311 від 18.08.2015 надані помилково. Тобто результати двох контрольних переважень протирічать, тому думку відповідача комерційний акт № 006933/173/35 від 11.04.2015 є неналежним доказом та унеможливлює стягнення штрафу.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", цього Закону, статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ст.ст. 2, 5, 6 статуту статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом; на підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення документів, ст.ст. 23, 24 статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів своїм підписом підтверджує представник відправника; вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Сервіси для юристів