ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2016 року Справа № 908/6104/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаШеремет З.В. - довіреність від 10.06.2016 рокувідповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької міської радина постановувід 18.05.2016 р. Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 908/6104/15 господарського суду Запорізької області за позовомЗапорізької міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Лімекс" простягнення 8 000,00 грн.,
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2015 року Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Науково - виробнича фірма "Лімекс" про стягнення суми збитків у розмірі 8 000, 00 грн. на підставі статті 22 Цивільного кодексу України та статей 26, 36, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення з майданчиком під кафе з літнім майданчиком під кафе» за адресою: 69050, м. Запоріжжя, вулиця Анголенка, буд. 14а пр.33 (літ. А5)», в порушення вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не уклав з позивачем договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста (договір про пайову участь) та не перерахував до бюджету м. Запоріжжя кошти для створення і розвитку інфраструктури міста, чим завдав збитки в розмірі 8 000,00 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.02.2016 року (суддя С.С. Дроздова) у задоволенні позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що дія Закону України "Про планування містобудівної діяльності", у даному випадку не поширюється на спірні правовідносини, оскільки, відповідно до декларацій, здійснювалась лише реконструкція нежитлового приміщення з майданчиком під кафе, тобто реконструкція існуючої будівлі без забудови нової земельної ділянки, а отже така особа не є замовником будівництва в розумінні імперативних норм Закону України "Про планування містобудівної діяльності".
За апеляційною скаргою Запорізької міської ради Донецький апеляційний господарський суд (судді: О.Л. Агапов, Н.О. Мартюхіна, Е.В. Сгара), переглянувши рішення господарського суду Запорізької області від 29.02.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 18.05.2016 року залишив його без змін з тих же підстав.
Запорізька міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.02.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини 1 статті 2 та частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
18.07.2016 року від Запорізької міської ради надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2016 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що 29.01.2015 року за № ЗП 142150230493 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації "Реконструкція нежитлового приміщення з майданчиком під кафе з літнім майданчиком".
У розділі 1 зазначеної декларації замовником зазначено ТОВ «Науково-виробнича фірма «Лімекс» - 69063 м. Запоріжжя, вул. Анголенка, буд. 14а пр.33.
Згідно Розділу 11 декларації дата початку будівництва 22.05.2014 року, дата закінчення будівництва 22.01.2015 року, строк введення об'єкта в експлуатацію І квартал 2015 року.
При цьому, у розділі 6 декларації від 29.01.2015 року зазначено види робіт, які були виконані, а саме:
1. Монтаж стінових огороджувальних конструкцій;
2. Монтаж плит перекриття та покриття;
3. Монтаж сходів;
4. Встановлення віконних та дверних блоків;
5. Виконання внутрішнього оздоблення;
6. Виконання зовнішніх оздоблювальних робіт;
7. Благоустрій території;
8. Монтаж внутрішніх мереж: водопостачання, водовідведення, електропостачання.
За приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 даної норми).
За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Сервіси для юристів