ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2014 року Справа № 18/2595/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуСелянського (фермерського) господарства "Перлина"на постановувід 23.04.2014Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 18/2595/12за позовомСелянського (фермерського) господарства "Перлина"доДухівської сільської ради Лубенського району Полтавської областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторонівідповідачаКомунальне підприємство "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації"за участюЗаступника прокурора Полтавської областіпровизнання права власностіВ судове засідання прибули представникпозивачаНедбайло Л.А. (дов. від 15.01.2014),прокурорГудименко Ю.В. (посвідчення № 014715 від 21.01.2013).Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача, прокурора та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Селянське (фермерське) господарство "Перлина" звернулось до господарського суду з позовом до Духівської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нежитлові будівлі: критий тік, тракторна бригада, свинотоварна ферма (№ 4, № 5, № 6), які знаходяться на території відповідача.
Духівська сільська рада Лубенського району Полтавської області, надаючи до суду відзив на позовну заяву, проти задоволення позову не заперечує.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.02.2013 (суддя О.Мацко) позов задоволений у повному обсязі з огляду на наступне.
Колективному сільськогосподарському підприємству "Карпилівка" Лубенського району Полтавської області належали на праві власності нежитлові будівлі, які знаходились за межами населеного пункту: будівлі свинотоварної ферми, критого току, тракторної бригади.
В результаті розпаювання майна вказаного вище підприємства виникла спільна часткова власність членів даного підприємства на розпайоване майно.
З метою управління та розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності співвласників та захисту їх спільних інтересів, співвласники майна колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Карпилівка" 17.02.2004 уклали договори про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності, а саме: будівлі свинотоварної ферми, критого току, тракторної бригади.
03.04.2007 співвласники в особі уповноважених осіб уклали з позивачем договір купівлі-продажу майна, згідно з яким передали у власність позивача будівлі критого току, свинотоварної ферми, тракторної бригади, що підтверджується актом приймання-передачі від 03.04.2007.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання перед співвласниками майна, що підтверджується відомостями на видачу грошей по майнових паях від 22.06.2012 та бухгалтерськими документами позивача про видачу грошових коштів з каси підприємства.
Договори купівлі-продажу майнових паїв співвласників та їх свідоцтва про право на майнові паї були передані позивачем до Духівської сільської ради, яка анулювала передані свідоцтва та видала позивачу після повної ним оплати нові свідоцтва про право власності на паї сер. ПО №304997 на суму 10 810,00 грн, сер ПО № 304998 на суму 68 898,00 грн, сер. ПО № 304999 на суму 71 251,00 грн.
Розпорядженням голови Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області № 61 від 08.02.2008 під вищезазначені будівлі позивачу передані земельні ділянки в оренду та 03.08.2008 між Лубенською районною державною адміністрацією Полтавської області та Селянським (фермерським) господарством "Перлина" укладені відповідні договори та підписані акти прийому-передачі земельної ділянки.
На замовлення позивача Комунальне підприємство "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" виготовило технічні паспорти на нежитлові будівлі критого току, тракторної бригади, свинотоварної ферми.
15.10.2012 позивач звернувся до Духівської сільської ради Лубенського району Полтавської області із заявою про видачу свідоцтв про право власності на вищевказані будівлі. Листом № 02-26/369 Духівська сільська рада відмовила у видачі таких свідоцтв, рекомендувавши за вирішенням цього питання звернутись до суду.
Вказане нерухоме майно за іншими особами не зареєстроване.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що наданими позивачем документами підтверджується факт знаходження нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель: критий тік, тракторна бригада, свинотоварна ферма (№ 4, № 5, № 6) у користуванні та розпорядженні останнього, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Не погоджуючи з зазначеним вище судовим рішенням, з апеляційною скаргою на нього звернувся заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Полтавській області, у якій просив, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач є органом, який виконує лише реєстраційні функції, у зв'язку з чим не може оспорювати право власності на спірне майно або претендувати на нього, а тому місцевий господарський суд помилково визнав Духівську сільську раду Лубенського району Полтавської області належним відповідачем. Іншої особи, яка б оспорювала або не визнавала право власності на спірне майно, позивачем не визначено.
Крім того, прокурором вказано на те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.04.2007, укладений між співвласниками майна та позивачем, не пройшов державну реєстрацію та нотаріально не був посвідчений, а тому не може вважатися укладеним та таким, що породжує право власності для позивача на вказаний у цьому договорі об'єкт продажу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 (колегія суддів: В. Бондаренко, В. Россолов, П. Тихий) рішення Господарського суду Полтавської області від 19.02.2013 скасоване та прийняте нове рішення, яким у позові відмовлено.
Постанова мотивована наступним.
Прокурором при поданні апеляційної скарги у даній справі було чітко сформульовано порушення інтересів держави: порушення порядку укладання договорів щодо відчуження нерухомості призвело до неправильної сплати державного мита.
В результаті розпаювання майна Колективного реорганізованого Сільськогосподарського підприємства "Карпилівка" Лубенського району Полтавської області виникла спільна часткова власність членів даного підприємства на розпайоване майно.
При розпаюванні Сільськогосподарського підприємства "Карпилівка" Лубенського району Полтавської області кожен його член отримав право власності на пай, який засвідчує певну частину цього члена підприємства у праві спільної сумісної власності на розпайоване майно, що не було виділене в натурі.
Відповідно до пункту 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств виділення майнових паїв в натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством-користувачем майна із переліку майна, виділеного на зазначені цілі. При цьому в процесі виділення майна конкретному власнику підприємство-правонаступник одночасно з підписанням акта приймання-передачі майна робить відмітку про виділенні майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
Свідоцтво в обов'язковому порядку завіряється підписом керівника підприємства та печаткою, після чого може бути належною підставою для оформлення прав власності на вказане майно, так само як і акта приймання-передачі.
Сервіси для юристів