Постанова ВГСУ від 26.05.2016 року у справі №904/8182/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року Справа № 904/8182/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівГрека Б.М, Кривда Д.С.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Енігма Лтд" від позивача: Курчин В.П. від відповідача: Кузьміченко С.В.на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року у справі№ 904/8182/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енігма Лтд"доТовариств з обмеженою відповідальністю "РУШ"простягнення 343 271, 44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енігма Лтд" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариств з обмеженою відповідальністю "РУШ" (далі відповідач) про стягнення 99 697, 8 грн. - заборгованості з орендної плати; 45 946, 84 грн. - пені; 197 356 грн. - вартість відновлювального ремонту приміщення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 року позовні вимоги позивача задоволені.

В рішенні суду першої інстанції щодо вартості відновлювального ремонту зазначено, що в результаті погіршень стану приміщень та їх пошкоджень, за період їх користування відповідачем, вони потребують відновлювального ремонту. Кошторисна вартість такого ремонту приміщень складає 197 356 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення суду першої інстанції частково скасовано. Прийняте нове рішення, а саме: позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 99 697, 80 грн. - основного боргу; 8 243,73 грн. - пені; в решті позовних вимог було відмовлено.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наданий позивачем кошторис не є належним та достовірним доказом на підтвердження дійсної вартості відновлювального ремонту, який має бути здійснений за рахунок відповідача, тому суд визнав недоведеними вимоги позивача про спричинення йому збитків на суму 197 356 грн. В постанові апеляційної інстанції зазначено про те, що дослідивши кошторис, колегія суддів встановила, що зазначені у ньому обсяги робіт не відповідають тим фактичним ремонтним роботам, яких дійсно потребував зазначений об'єкт оренди.

В постанові апеляційної інстанції не зроблено висновок, який фактично обсяг ремонтних робіт дійсно потребував об'єкт оренди та визначена їх вартість.

Частково не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 99 696, 80 грн. заборгованості з орендної плати; 8 243, 73 грн. - пені та 197 356 грн. - вартість відновлювального ремонту приміщення.

Тобто фактично позивач оскаржує постанову апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 197 356 грн. - вартості відновлювального ремонту приміщення.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Між позивачем (наймодавець) та відповідачем (наймач) був укладений Договір найму (піднайму) майна № 01-09/Е323/2013 від 01.09.2013 року (далі - Договір) (т.1 а.с.8-11) за умовами якого (п. 1.1) наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне володіння та користування на умовах піднайму (суборенди) частину підвальних приміщень площею 278 квадратних метрів у нежитловому будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал/Житньоторзька, 16/4, літ. А, А' .

Згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення до Договору (т.1 а.с. 14) позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування - орендоване майно.

Відповідно до п. 3 акту приймання-передачі стан приміщення, що передається в оренду є задовільним та влаштовує наймача.

Матеріали справи свідчать про те, що Договір між сторонами припинився.

Взаємовідносини сторін у даній справі регулюються нормами ЦК України та Договором (щодо спірної суми - 197 356 грн.)

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 5.2.7 Договору у разі припинення або розірвання Договору наймач зобов'язується повернути наймодавцю приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі їх в найм, з врахуванням нормального фізичного зносу та повністю відшкодувати наймодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної чи часткової) приміщень з вини наймача.

Частинами 1, 2 статті 779 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Як зазначено вище, в акті приймання - передачі нежитлового приміщення від 01.09.2013 року сторони зазначили, що стан приміщення, що передається в оренду є задовільним

10.09.2014 року позивачем був складений акт комісійного обстеження приміщень (т.1 а.с. 53), у якому представником позивача зафіксовано, що обстеженням нежитлових підвальних приміщень площею 278 кв.м. у нежитловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 16/4, у якому згідно Договору функціонував магазин "Єва", виявлено, що стіни та стеля приміщень містять значну кількість отворів від зруйнованих дюбельних кріплень, зовнішні пластикові кабель-канали, не видалені дюбельні кріплення та технологічні отвори, які залишились після демонтажу обладнання магазину. Штукатурка, гіпсокартон, пофарбування, а місцями - цегляна кладка мають часткові пошкодження. Стіни та підлога локально заплямовані та забруднені, підлога засмічена. Як зазначено представником позивача представник відповідача від підпису даного акту відмовився.

Свої позовні вимоги, в частині стягнення 197 356, 80 грн. відповідач обґрунтовує тією обставиною, що відповідачем предмет оренди був повернутий з погіршеннями, а відновлювальна вартість ремонту складає 197 356, 80 грн.

На підтвердження вартості відновлювального ремонту позивачем надано до матеріалів справи кошторис - "Договірна ціна на ремонт приміщень ТОВ "Енігма" за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, 16/4, що здійснюється в 2014 році" із відповідними локальними кошторисами (т.1 а.с. 37-50), що був складений 27.10.2014 року інженером - проектувальником Ящук С.М., відповідно до якого договірна ціна вартості робіт становить 197 356,80 грн.

При розгляді справи в апеляційній інстанції, хоча суд встановив, що зазначені у кошторисі обсяги робіт не відповідають тим фактичним ремонтним роботам, яких дійсно потребував об'єкт оренди, суд не встановив яка дійсна вартість ремонтних робіт, які необхідно виконати для усунення погіршення приміщень, що були предметом найму.

В рішенні суду першої інстанції не надано оцінку документам, які надав позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, щодо стягнення вартості відновлювального ремонту у розмірі 197 356, 80 грн.