Постанова ВГСУ від 26.05.2015 року у справі №910/28554/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року Справа № 910/28554/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Комерційний Банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни на постанову та рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року господарського суду міста Києва від 26.01.2015 рокуу справі господарського суду № 910/28554/14 міста Києваза позовомТОВ "Каховка Пром-Агро"до ПАТ "Комерційний Банк "Надра"про зобов'язання вчинити певні діїу судовому засіданні взяли участь представники :

Компанії ВЕСДІКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (VESDIX INVESTMENTS LIMITED): Бабій Р.В. (довіреність від 06.03.2015 року),ТОВ "Каховка Пром-Агро":Ларіонова О.О. (довіреність від 17.03.2015 року),ПАТ "Комерційний Банк "Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни: Волинський А.В. (довіреність №13-11-10137 від 27.04.2015 року).ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2014 року порушено провадження у справі №910/28554/14 за позовом ТОВ "Каховка Пром-Агро" (далі - позивача) до ПАТ "Комерційний Банк "Надра" (далі - відповідача) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: перерахувати на рахунок позивача 237 708 820, 79 грн., які, на думку позивача, було безпідставно списано відповідачем з банківського рахунку позивача на погашення його заборгованості перед банком з оплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати винагороди за обслуговування акредитивів в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у справі про банкрутство позивача (том 1, а.с. 1 - 2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року (суддя Марченко О.В.) у задоволенні позову відмовлено, стягнено з позивача в доход Державного бюджету України 73 080 грн. судового збору. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірне зарахування банком коштів позивача (боржника у справі про банкрутство) на погашення поточних вимог відповідача, які виникли упродовж 2011-2014 років тривання процедури банкрутства ТОВ "Каховка Пром-Агро" (справа №27/25Б-908/4661/14) та відсутність підстав для повернення спірної суми позивачу на його поточний рахунок у відповідача (банку, який перебуває в процедурі тимчасової адміністрації) (том 2, а.с. 63 - 68).

18.02.2015 року Компанія ВЕСДІКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (VESDIX INVESTMENTS LIMITED), яка не брала участі у даній справі, однак, вважаючи, що у зв'язку із прийняттям зазначеного рішення місцевий господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки як конкурсного кредитора у справі №27/25Б-908/4661/14 про банкрутство ТОВ "Каховка Пром-Агро" (позивач у даній справі), який не зможе одержати задоволення своїх кредиторських вимог до боржника в порядку черговості, визначеної положеннями статті 31 Закону про банкрутство (в редакції, чинній до 19.01.2013 року), оскільки спірні грошові кошти, які банк-відповідач списав з банківського рахунку позивача, було спрямовано на погашення поточної заборгованості позивача перед відповідачем, що виникла в період після порушення щодо підприємства-позивача справи про банкрутство ухвалою господарського суду від 04.02.2011 року, звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції від 26.01.2015 року в частині стягнення з позивача 73 080 грн. судового збору та змінити мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення, зазначивши про те, що проведене ПАТ "Комерційний Банк "Надра" списання грошових коштів з рахунку ТОВ "Каховка Пром-Агро" в розмірі 237 708 820, 79 грн. здійснене в рахунок погашення вимог ПАТ "Комерційний Банк "Надра" у справі №27/25Б-908/4661/14 про банкрутство ТОВ "Каховка Пром-Агро" першої черги на суму 97 884 490 грн. та четвертої черги на суму 139 824 330, 79 грн. (том 2, а.с. 72 - 95).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року апеляційну скаргу Компанії ВЕСДІКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (VESDIX INVESTMENTS LIMITED) на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року у справі №910/28554/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.03.2015 року, який неодноразово відкладався ухвалами суду апеляційної інстанції (том 2, а.с. 71, 145 - 146, 181 - 182).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Шаптали Є.Ю., суддів: Скрипки І.М., Гончарова С.А.) апеляційну скаргу Компанії ВЕСДІКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (VESDIX INVESTMENTS LIMITED) залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року у даній справі - без змін. При цьому, мотивувальна частина постанови апеляційного суду щодо підстав для відмови в позові про зобов'язання відповідача вчинити дії та повернути на поточний рахунок позивача спірну суму обґрунтована з посиланням на інші обставини: зарахуванням 02.02.2011 року коштів з поточного рахунку позивача на погашення існуючих зобов'язань за кредитними договорами перед відповідачем, проведеним позивачем до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ухвалою суду від 04.02.2011 року (том 3, а.с. 17 - 23).

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Компанія ВЕСДІКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (VESDIX INVESTMENTS LIMITED) (далі - скаржник-1), ТОВ "Каховка Пром-Агро" (далі - скаржник-2) та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Комерційний Банк "Надра" Стрюкова Ірина Олександрівна (далі - скаржник-3) звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

Скаржник-1 просив скасувати постанову апеляційного суду від 24.03.2015 року в цілому та рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ "Каховка Пром-Агро" до Державного бюджету України 73 080 грн. судового збору та в частині мотивації прийняття рішення, обґрунтовуючи невірним розрахунком судами суми судового збору, що підлягає до сплати за подання даного позову, зазначаючи про немайновий характер позовних вимог, а також порушенням судами положень статей 1, 12, 31 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Скаржник-2 не погодився із оскаржуваними судовими рішеннями в частині покладення на нього обов'язку щодо сплати в доход Державного бюджету України 73 080 грн. судового збору з посиланням на помилковість висновків судів про правову природу даного спору як майнового, та просив скасувати прийняті у справі судові рішення в оскаржуваних частинах.

Скаржник-3 просив скасувати постанову апеляційного суду від 24.03.2015 року та рішення суду першої інстанції від 26.01.2015 року в цілому та прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у касаційній скарзі ПАТ "Комерційний Банк "Надра", мотивуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 598, 599, 601, 1048, 1054, 1071 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та помилковістю висновків за змістом оскаржуваних судових рішень про майновий характер позовних вимог. При цьому, скаржник доводив неправомірність висновків апеляційного суду про припинення зобов'язань за кредитними договорами та договорами про обслуговування акредитивів шляхом перерахування коштів згідно платіжного доручення від 02.02.2011 року та заяви позивача (боржника) від 02.02.2011 року з поточного рахунку боржника на виконання його зобов'язань перед ПАТ "Комерційний Банк "Надра", які виникли до 02.02.2011 року та наполягав на правомірності його дій по списанню за власною ініціативою 25.07.2014 року спірних коштів на задоволення поточних грошових вимог банку за кредитними договорами та договорами з обслуговування акредитивів, які виникли у процедурі банкрутства позивача за період з 04.02.2011 року по 24.07.2014 року. З огляду на зазначене, скаржник-3 просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти власне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії з повернення незаконно списаних коштів на поточний рахунок позивача у справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.04.2015 року у задоволенні клопотання Компанії ВЕСДІКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (VESDIX INVESTMENTS LIMITED) про повернення касаційної скарги ПАТ "Комерційний Банк "Надра" за вих. №1-4-8804 від 14.04.2015 року на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року у даній справі відмовлено із зазначених в ухвалі підстав, прийнято до провадження касаційні скарги трьох скаржників, об'єднано їх в одне касаційне провадження та призначено їх до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2015 року о 10 год. 10 хв.

15.05.2015 року скаржники 1, 2 звернулися до Вищого господарського суду України зі заявами про відмову від касаційних скарг на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року в частині стягнення з позивача до Державного бюджету України 73 080 грн. судового збору та мотивації прийняття рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2015 року прийнято відмови скаржників 1, 2 від касаційних скарг на постанову апеляційного суду від 24.03.2015 року та рішення суду першої інстанції від 26.01.2015 року в оскаржуваних частинах, касаційні провадження за їх касаційними скаргами припинено.

Відтак, рішення судів апеляційної та першої інстанцій є предметом перегляду по суті за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Комерційний Банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни (скаржника-3).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2015 року розгляд касаційної скарги скаржника-3 на постанову апеляційного суду від 24.03.2015 року та рішення суду першої інстанції від 26.01.2015 року відкладено на 26.05.2015 року та зобов'язано скаржника подати ряд документів, які стосуються провадження у справі про банкрутство №27/25б.

26.05.2015 року, до початку судового засідання у справі, через канцелярію Вищого господарського суду України представником позивача Ларіоновою О.О. надано зазначені документи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 24.03.2015 року та рішення суду першої інстанції від 26.01.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги скаржника-3, вислухавши представників скаржника-1 - Бабія Р.В., скаржника-2 - Ларіонову О.О. та скаржника-3 - Волинського А.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1071 ЦК України визначено обов'язок банку списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження, або без розпорядження клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1075 ЦК України, договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час; залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Відповідно до пунктів 20.1, 20.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 року, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо]. Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви. У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку. У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Отже, під час закриття поточного рахунку між банком та його клієнтом виникають зобов'язальні правовідносини з вчинення банком певних дій та зобов'язання про перерахування банком залишку коштів на рахунку клієнта банку згідно платіжного доручення клієнта банку, яке за своєю правовою природою є грошовим. Платіжне доручення про перерахування коштів клієнта виконується банком не пізніше наступного робочого дня і в цей же день рахунок вважається закритим, а дія договору поточного рахунку припиняється.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями статей 1087, 1088 ЦК України передбачено, що розрахунки між юридичними особами провадяться в безготівковій формі, а також можуть провадитися готівкою, якщо інше не встановлено законом. При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.