Постанова ВГСУ від 26.04.2016 року у справі №911/3532/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 911/3532/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк О.Мамонтової, С. Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постановувід 02.03.2016Київського апеляційного господарського судуу справі№ 911/3532/15за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-освітній центр "Сциендум Ест"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаМіністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державна фінансова інспекція Українипростягнення 58 000,04 грну судове засідання прибули представники:позивачаКерученко О.С. (дов. 21.03.2016), Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Яковлев О.І. (дов. від 20.04.2016 №51/2016)заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в собі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-освітній центр "Сциендум Ест" про стягнення 58 000,04 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.10.2015 (суддя С. Саванчук), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 (колегія суддів: В. Рябуха, Н.Калатай, Л. Ропій), у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

18.05.2012 між ДП "НЕК "Укренерго" в особі відособленої структурної одиниці Північної електроенергетичної системи (покупець) та ТОВ "НОЦ "Сциендум Ест" (постачальник) укладений договір поставки № 120-36-КП-12 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується у 2012 році поставити покупцеві товар, зазначений в пункті 1.2 Договору та специфікації (додаток № 1 до договору), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначений товар.

Найменування товару - корпуси автомобілів (товар). Номенклатура, асортимент та кількість товару зазначені в специфікації (додаток № 1 до договору) (п.1.2 Договору).

Ціна договору становить: 220 833,35 грн, крім того ПДВ 20% - 44 166,65 грн. Загальна сума з ПДВ: 265 000 грн (п.3.1 Договору).

Згідно з п.10.1 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.13.2013, окрім гарантійних зобов'язань, які діють до повного їх виконання.

13.08.2012 між покупцем та постачальником укладена додаткова угода №1 до договору, якою, зокрема, внесено зміни до п.3.1 Договору та викладено його в наступній редакції: "Ціна цього договору становить 219 166,70 грн, крім того ПДВ 20% - 43 833,34 грн. Загальна сума з ПДВ: 263 000,04 грн".

У додатку №1 до додаткової угоди №1 до договору визначено найменування товару (тип): кузов УАЗ 2206 І комплектності, (11 мест), кузов УАЗ 3909 І комплектності, кількість - по 1 шт кожного, вартість: 109 583,35 грн (за кожну одиницю) та їх загальну вартість 263 000,04 грн.

Товар за договором відповідачем поставлений у повному обсязі, всього на суму 263 000,04 грн, а позивачем вказаний товар прийнятий та оплачений.

Факт оплати товару підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень від 23.05.2012 №1048 на суму 79 500 грн, від 05.09.2012 №2278 на суму 183 500,04 грн.

Відповідно до п.2.9 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на ІІІ квартал 2013 року проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності ДП "НЕК "Укренерго" за період з 01.07.2011 по 30.06.2013.

За результатами ревізії складений акт 18.10.2013 №05-21/259, згідно з яким встановлено порушення фінансово-господарської діяльності позивача.

Перевіркою, зокрема, встановлено "…при здійсненні закупівлі товарів у ТОВ "НОЦ "Сциендум Ест" через проведення торгів з порушенням вимог п.3 ч.1 ст.29, ч.1 ст.30 Закону № 2289, вимог ч.2 р. IV Типового положення про комітет конкурсних торгів, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 916, зайво витрачено грошові кошти на загальну суму 58 000,04 грн. У зв'язку з чим стягнути з ТОВ "НОЦ "Сциендум Ест" 58 000,04 грн відповідно до вимог ст.ст.22, 623 ЦК України, у тому числі, шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми…".

З огляду на вказане, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення збитків.

Враховуючи предмет спору, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

У п.3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок) зазначено, що акт ревізії це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Згідно з п.50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Частина 2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачає, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, в тому числі, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Однак, виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Відтак, встановлення контролюючим органом в ході перевірки фінансово-господарської діяльності позивача завищення вартості отриманого товару, за умови його оплати позивачем у розмірі, встановленому договором, не може бути підставою для стягнення з відповідача збитків у розмірі завищеної суми.