ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2016 року Справа № 910/20796/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПопікової О.В., суддів:Євсікова О.О., Кролевець О.А. за участю представників: від позивача:Денесюк О.С. дов. від 07.05.2013р.від відповідача-1:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача-2:Козленко О.В. дов. від 20.01.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.01.2016р.у справі№910/196/15-г Господарського суду м.Києваза позовомЗапорізького державного підприємства "Радіоприлад"до1. Публічного акціонерного товариства "Неос Банк" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Майнінг Груп"провизнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" (надалі - ЗДП "Радіоприлад") звернулось з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Неос Банк" (надалі - Банк) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Майнінг Груп" (далі - Товариство) про визнання недійсним договору факторингу №4-11/14-Ф від 28.11.2014р., укладеного між відповідачами.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 16.10.2015р. (суддя Демидов В.О.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір факторингу №4-11/14-Ф від 28.11.2014р., укладений між Банком та Товариством.
Рішення мотивоване приписами статей 203, 215, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, застосувавши які місцевий господарський суд виходив з того, що з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.04.2011р. у справі №10/114/09-11/62д/10, яким було розірвано кредитний договір №10/07 від 31.05.2007р., припинилися зобов'язання сторін за цим договором, а, відтак, договір факторингу, предметом якого є відступлення прав грошової вимоги за вказаним кредитним договором, не створює правових наслідків для його сторін як такий, що укладений після прийняття цього судового рішення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016р. (головуючий суддя Жук Г.А., судді Мальченко А.О., Суховий В.Г.) рішення Господарського суду м.Києва від 16.10.2015р. скасовано частково та прийнято нове рішення з викладенням резолютивної частини рішення в наступній редакції: "1.Позов задовольнити частково. 2.Визнати недійсними підпункти 1.1.3, 1.1.4, 1.1.5 пункту 1 Додатку №1 до договору факторингу №4-11/14-Ф від 28.11.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Неос банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дата Майнінг Груп". 3.В решті позовних вимог відмовити."
Змінюючи рішення місцевого суду апеляційний суд керувався статтями 203, 215, 217, 598, 599, 653, 1048, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України та статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на які дійшов до висновку про те, що право вимоги повернення заборгованості за кредитом в сумі 19993286,38 грн. та сплати процентів за користування кредитом у сумі 5478305,26 грн., нарахованих до 10.03.2009р., які банк мав право нараховувати і вимагати їх сплати (п.п.1.1.1, 1.1.2 Додатку №1 до договору факторингу №4-11/14-Ф), тобто право вимоги виконання зобов'язань, які виникли та не припинилися до набрання чинності судовим рішенням про розірвання кредитного договору, могло бути предметом договору факторингу. Разом з тим, оскільки після розірвання кредитного договору №10/07 від 31.05.2007р. у його сторін жодних зобов'язань більше не існує, то відповідно положення підпунктів 1.1.3,1.1.4, 1.1.5 пункту 1 Додатку №1 до договору факторингу №4-11/14-Ф від 28.11.2014р., згідно яких Публічне акціонерне товариство "Неос Банк" відступив на користь ТОВ "Дата Майнінг Груп" права вимоги сплати процентів до 28.11.2014 року, сплати процентів за користування кредитом, комісій, які будуть нараховані в майбутньому на підставі основного (кредитного) договору, а також інші права вимоги, які виникнуть в майбутньому на підставі основного договору, є такими, що суперечать приписам цивільного законодавства з огляду на неможливість виникнення у майбутньому прав вимоги щодо виконання зазначених зобов'язань у ПАТ "Неос Банк", так як основний договір вже був розірваний за рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.04.2011р. у справі №10/114/09-11/62д/10.
Не погодившись з постановою апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 204, 514, 598 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.) та статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, наголошуючи на тому, що, з урахуванням судових рішень від 24.02.2009р. у справах №10/114/09 і №10/115/09, а також ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.08.2010р. у справі №26/48/09 про банкрутство ЗДП "Радіоприлад", якою було затверджено реєстр кредиторів та визнано вимоги Відкритого акціонерного товариства "Банк Кіпру" (його правонаступником є Публічне акціонерне товариство "Неос Банк") на загальну суму 30500720,71 грн., в складі якої заборгованість позивача зі сплати процентів за користування кредитом становила 5280283,77 грн. та не збільшувалася кредитором до 5478305,26 грн., право вимоги якої безпідставно передано згідно з пп.1.1.2 договору факторингу №4-11/14-Ф від 28.11.2014р., тому вимоги Банку в розмірі 198021,49 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом вважаються погашеними, як незаявлені кредитором протягом граничного місячного строку.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач 2 просить залишити без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції з мотивів, у ній викладених.
Розглянувши касаційну скаргу відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.05.2007 року між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" та Запорізьким державним підприємством "Радіоприлад" (позичальник, позивач) було укладено кредитний договір №10/07, за умовами п.1.1 якого банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію на поповнення обігових коштів, на виплату заробітної плати та прирівняних до неї платежів, оплати податків та зборів, оплату енергоносіїв та проведення інших витрат, що пов'язані з поточною діяльністю підприємства в сумі 20000000 грн. на період з 31.05.2007р. по 27.05.2010р. зі сплатою 20% річних за строковий кредит та 25% річних у разі порушення строків повернення кредиту за договором (а.с.27-29).
19.04.2011 року Господарським судом Запорізької області винесено рішення у справі №10/114/09-11/62д/10 (а.с.14-19), яким позов Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" задоволено частково. Розірвано кредитний договір №10/07 від 31.05.2007р., укладений між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" та Запорізьким державним підприємством "Радіоприлад". В частині стягнення заборгованості за кредитним договором №10/07 шляхом звернення стягнення на заставлене майно провадження припинено, оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №26/48/09 про визнання ЗДП "Радіоприлад" банкрутом та 17.08.2010р. було затверджено реєстр кредиторів ЗДП "Радіоприлад" і визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" на суму 30500720,71 грн., які зазначені як безспірні та включені до першої черги, оскільки забезпечені заставою нерухомого майна.
Матеріалами справи підтверджується, що 28.11.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Неос Банк", який є правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дата Майнінг Груп" укладено договір факторингу №4-11/14-Ф (а.с.86-93), про що 11.12.2014 року було повідомлено позивача шляхом направлення повідомлення №0604-05/8163 від 02.12.2014 року (а.с.4).
У відповідності до п.2.1 договору факторингу №4-11/14-Ф в порядку та на умовах, визначних цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржника за основним договором в розмірі та на умовах, передбачених цим договором.
Опис, характеристика та розмір прав грошової вимоги до боржника за основним договором, що відступаються відповідно до умов цього договору, зазначені в додатку №1 до цього договору (п.2.2 договору факторингу).
Згідно з п.2.3 договору факторингу №4-11/14-Ф, права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання цього договору. Додаткового оформлення відступлення прав грошової вимоги не вимагається. Після переходу прав грошової вимоги до фактора, останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідні права грошової вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку фактора чи клієнта або підписання будь-яких документів.
Як передбачено п.3.1 договору факторингу, загальна сума прав грошової вимоги, що відступаються відповідно до умов даного договору становить 25471591,64 грн.
За умовами п.1.1 додатку №1 до договору факторингу №4-11/14-Ф від 28.11.2014, в порядку та на умовах, визначених договором факторингу відступаються права грошової вимоги за кредитним договором №10/07 від 31.05.2007р. (надалі - основний договір), укладеним між Публічним акціонерним товариством "Неос Банк" та Запорізьким державним підприємством "Радіоприлад" (надалі - боржник), а саме:
1.1.1. право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору в сумі 19993286,38 грн.;
1.1.2. право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором, нарахованих та несплачених до 10.03.2009 року (включно) в сумі 5478305,26 грн.;
1.1.3. право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором, за період з 11.03.2009р. до 28.11.2014р.;
1.1.4. право вимоги сплати процентів за користування кредитом та комісій, що будуть нараховані в майбутньому на підставі основного договору;
1.1.5. інші, крім зазначених вище, права грошової вимоги, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога) на підставі основного договору.
Разом з тим, 19.04.2011р. Господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі №10/114/09-11/62д/10, яким було розірвано кредитний договір №10/07 від 31.05.2007р., укладений між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" та Запорізьким державним підприємством "Радіоприлад".
Сервіси для юристів