ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2016 року Справа № 904/6411/15
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 (головуючий суддя Кузнецова І.Л., судді Герасименко І.М., Сизько І.А.)та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 (суддя Новікова Р.Г.)у справі№ 904/6411/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"простягнення 188713924,61 грн. за договором купівлі-продажу природного газу,
за участю представниківпозивачаГромніцький Ю.П.,відповідачівне з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2016, позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково: зменшено розмір заявленої до стягнення пені з 16312240,65 грн. до 8156120,33 грн., з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь позивача стягнуто 118843148,77 грн. основного боргу, 8156120,33 грн. пені, 3346089,10 грн. трьох процентів річних та 44388479,74 грн. інфляційної складової, в задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних в сумі 1635,33 грн. та інфляційної складової в сумі 5822331,02 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою частково, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині зменшення розміру пені на 8156120,33 грн., прийняти в цій частині нове рішення про стягнення пені.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій при зменшенні розміру пені було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема ст. 233 ГК України, ст.ст. 551 ЦК України, та процесуального права, зокрема ст.ст. 4-2, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами зменшено розмір заявленої до стягнення штрафної санкції без належної перевірки співвідношення завданих збитків та заявленої до стягнення неустойки, при цьому не було враховано інтересів позивача, ступеня виконання зобов'язання відповідачем та того, що заявлена до стягнення неустойка не компенсує всіх збитків, яких зазнає позивач.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавцем) та КПТМ "Криворіжтепломережа" (покупцем) 05.12.2013 укладений договір купівлі-продажу природного газу №651/14-ТЕ-5, на підставі якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України, а покупець - прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.
Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).
У п. 3.3 договору сторонами передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом стопроцентної поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюються до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Сторони в п. 7.2 договору встановили відповідальність покупця за невиконання п. 6.1 договору у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Загальна вартість поставленого позивачем природного газу за період січень-грудень 2014 року, як встановлено судами відповідно до актів приймання-передачі газу, складених за фактом поставки на користь Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", складає 139471398,53 грн.
Однак за отриманий природний газ відповідач розрахувався лише частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з оплати позивачу 118843148,77 грн.
За неналежне виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого газу позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 16312240,65 грн. за період 15.02.2014 - 28.04.2015, інфляційні втрати в сумі 50210810,76 грн. за період з лютого 2014 по березень 2015 та три процента річних в сумі 3347724,43 грн. за період з 15.02.2014 по 28.04.2015.
Оскільки між сторонами у справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк.
Як встановлено судами, факт наявності заборгованості відповідача за поставлений природній газ підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 118843148,77 грн. основної заборгованості.
За наявності прострочення відповідачем виконання зобов'язання суди, з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум та виключивши з нього дні фактичної оплати вартості поставленого природного газу, визначивши вірний період для нарахування інфляційної складової (з березня 2014 по березень 2015 років), правомірно стягнули на користь позивача 3346089,10 грн. трьох процентів річних та 44388479,74 грн. інфляційних втрат. Також суди підставно, враховуючи приписи ст. 611 ЦК України, дійшли висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати 16312240,65 грн. пені, при цьому, користуючись правом, передбаченим ч. 3 ст. 83 ГПК України, зменшивли її розмір до 8156120,33 грн.
Стосовно доводів скаржника щодо неправомірного зменшення місцевим господарським судом розміру пені колегія суддів зазначає таке.
Право суду зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій передбачено законодавством, зокрема ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 83 ГПК України.
Але необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
У пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Судами попередніх інстанцій при зменшення розміру пені обґрунтовано взято до уваги, що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є несвоєчасність оплати вартості теплової енергії споживачами, враховано незначний період прострочення виконання зобов'язання, а також вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем. Крім того відповідач є комунальним підприємством, власником якого, відповідно до статуту КПТМ "Криворіжтепломережа", є територіальна громада м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради. Підприємство здійснює виробництво теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними спілками і їх осередками. Судами враховано, що несвоєчасна сплата вартості спожитого природного газу пов'язана з заборгованістю вказаних споживачів з оплати теплової енергії, дії щодо стягнення якої здійснюються позивачем у ряді судових справ та виконавчих проваджень.
Таким чином судами правильно застосовано положення ст.551 ЦК України та ст. 233 ГК України, враховано інтереси сторін, ступінь виконання зобов'язання, причини його неналежного виконання та зроблено вірний висновок про можливість зменшення розміру заявлених штрафних санкцій з 16312240,65 грн. до 8156120,33 грн. - на 50% від належної до стягнення суми.
Сервіси для юристів