ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 520/4931/17
провадження № 51-2683км24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5
(у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8
розглянула в судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на вирок Одеського апеляційного суду від 13 травня 2024 року в кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, який зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), виправданого за обвинуваченням за ч. 4 ст. 358 цього Кодексу.
Рух справи, короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені обставини
За вироком Київського районного суду м. Одеси від 7 жовтня 2020 року ОСОБА_5 було визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК і виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з недоведеністю в діяннях складу кримінальних правопорушень.
Одеський апеляційний суд 13 травня 2024 року, задовольнивши частково апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 407, п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК, скасував вирок місцевого суду в частині виправдання ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК й ухвалив свій вирок, яким засудив його за вказаним законом і призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах і організаціях державної та комунальної форм власності, на строк 1 рік із конфіскацією 1/4 належного на праві власності майна.
За правилами ч. 5 ст. 72 КК засудженому зараховано у строк покарання попереднє ув`язнення з 26 до 27 жовтня 2016 року з розрахунку один день за два дні позбавлення волі. Скасовано запобіжний захід - заставу, її суму повернуто заставодавцю.
Вирішено цивільний позов, питання щодо заходів забезпечення, речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні, при цьому змінено редакцію абзацу 7 резолютивної частини вироку суду першої інстанції, зокрема, зазначено, що пов`язані з проведенням експертиз витрати на загальну суму 22 356,80 грн підлягають відшкодуванню за рахунок держави.
У частині виправдання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358 КК вирок місцевого суду залишено без змін.
ОСОБА_5 визнаний винним у кримінальному правопорушенні проти власності, учиненому за обставин, детально викладених у вироку апеляційного суду.
Як установив указаний суд, 24 травня 2016 року на підставі рішення про поновлення на посаду засуджений набув повноважень голови правління Публічного акціонерного товариства «Чорноморгідрозалізобетон» (далі - ПАТ), які передбачали постійне виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у тому числі повноваження вчиняти правочини від імені цього товариства, окрім як на суму від 10 до 25 % вартості активів, що належало до виключної компетенції наглядової ради. Станом на 31 грудня 2015 року вартість активів ПАТ становила 11 668 000 грн.
З метою незаконного збагачення третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, видавши відповідну довіреність ОСОБА_5 25 травня 2016 року уповноважив особу, котра не була обізнана про його злочинні наміри, вчиняти від імені ПАТ правочини з правом укладати й підписувати договори, зокрема придбавати і розпоряджатися майном. Згадана особа 26 травня 2016 року на виконання незаконної вказівки засудженого уклала з іншою особою договір купівлі-продажу належного ПАТ нерухомого майна, розташованого на АДРЕСА_2 , загальною площею 3291,3 м2 за визначеною ОСОБА_5 ціною 1 164 000 грн. На підставі зазначеного договору право власності на таке майно було зареєстровано за покупцем, однак кошти за продане майно не надійшли на банківський рахунок товариства, унаслідок чого ПАТ було завдано збитків на суму 15 021 907,4 грн.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК, скасувати вирок апеляційного суду і закрити кримінальне провадження. Суть доводів скаржника зводиться до того, що оспорюване рішення незаконне, винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого за ч. 5 ст. 191 КК діяння не доведено і той не є суб`єктом цього злочину. Аргументуючи позицію, зазначає, що внаслідок скасування рішення суду про поновлення засудженого на посаді голови правління ПАТ той не може вважатися службовою особою на момент подій. Як ідеться в скарзі, за практикою Верховного Суду скасування судового акта анулює породжені ним юридичні наслідки з моменту його ухвалення. За міркуваннями захисника, на користь наведеної тези вказує і те, що згідно з обвинувальним актом учинення злочину, за який засуджено ОСОБА_5 , було розпочато до поновлення останнього на посаді. На думку автора скарги, виключення апеляційним судом з обсягу обвинувачення кваліфікуючої ознаки «вчинення розтрати за попередньою змовою групою осіб» підтверджує непричетність засудженого до будь-якого кримінального правопорушення. Посилаючись на невиконання умов договору купівлі-продажу майна щодо сплати коштів, скаржник також заперечує наявність корисливого мотиву та мети розтрати. Уважає, що в юридичній ситуації в цій справі суд мав відхилити апеляційні вимоги прокурора та представника потерпілого, чого не зробив.
Сервіси для юристів