ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2015 року Справа № 922/3089/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"на постанову від 10.12.2014 Харківського апеляційного господарського судуу справі№922/3089/14 господарського суду Харківської областіза позовомПриватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"до Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод"простягнення 434 842,00 грн. За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явились
Від відповідача - не з'явились
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2014 року приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" про стягнення суми заборгованості у розмірі 434842,00 грн. на неналежним виконання договору відповідального зберігання №162, укладеного між сторонами 01 жовтня 2013 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2014 (суддя Аріт К.В.) позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Нововодолазький молокозавод" на користь ПП "Торговий дім "Золота миля" 434842,00 грн. заборгованості. В задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 у складі: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
ПП "Торговий дім "Золота миля" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.6, 11, 525, 526, 610, 627, 628, 937, 951 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193, 224 Господарського кодексу України.
ПАТ "Нововодолазький молокозавод" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2013 між ПП "Торговий дім "Золота миля" та ПАТ "Нововодолазький молокозавод" було укладено договір відповідального зберігання №162, який підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.
Відповідно до п.1.1 договору поклажодавець (позивач) передає, а зберігач (відповідач) приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього договору наступне майно: замінювач молочного жиру Феттімілк 03АК у кількості 45 000 кг.
За умовами договору, поклажодавець, за один місяць надання послуг, сплачує зберігачу 100,00 гривень, у тому числі ПДВ 20%. Загальна вартість майна переданого на відповідальне зберігання становить 553500,00 гривень. Виконання послуг приймається щомісяця по акту приймання - здачі (п.п.1.3, 1.4, 1.5 договору).
Відповідно до п. 3.3. договору поклажодавець зобов'язаний оплатити виконані послуги впродовж 10 банківських днів з дати підписання акту приймання-здачі.
Відповідно до п.2.1.4 договору зберігач зобов'язаний повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього в повному обсязі не пізніше строку закінчення договору.
Позивач, посилаючись на те, що відповідач отримавши на зберігання майно у кількості 33 320,00кг загальною вартістю 434 842,00грн., по закінченню дії договору його не повернув, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України договір зберігання між юридичними особами укладається у письмовій формі. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Пунктом 3.3. договору сторонами обумовлено, що поклажодавець зобов'язаний оплатити виконані послуги впродовж 10 банківських днів з дати підписання акту приймання-здачі.
Тобто, як вимогами чинного законодавства, так і умовами укладеного договору передбачено складання документу (акту, розписки, квитанції) про прийняття речі на зберігання. Однак, апеляційним господарським судом встановлено, що в матеріалах справи такі документи відсутні.
Що стосується видаткових накладних, наданих позивачем, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; відповідно до частин 1, 2 статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Апеляційним господарським судом встановлено, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні в графі "Отримав(ла)" містять підпис невідомої особи (оскільки не зазначена посада і прізвище цієї особи), в накладних відсутнє посилання на довіреність, що видана особі на отримання товару, крім того - у видаткових накладних не здійснено посилання на договір відповідального зберігання №162 від 01.10.2013.
Сервіси для юристів