ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2015 року Справа № 910/19414/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік"на ухвалу та на постановугосподарського суду м. Києва від 05.11.2014 Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014у справігосподарського суду м. Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік"за участюПрокуратури міста Києва пророзірвання договору купівлі-продажу за участю представників:
позивача: Бойко І.Ю. (представник за дов. від 19.12.2014 № 114), Січкарь І.А. (представник за дов. від 26.02.2015 № 52),
відповідача: Коваленко А.О. (представник за дов. від 27.01.2015 №б/н),
прокуратури: Савицька О.В. (прокурор ГПУ за посв. від 13.03.2013 № 015589)
(в судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів)
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "НАК "Надра України" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Голден Деррік" про розірвання укладеного між ними договору купівлі-продажу та заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії по відчуженню або обтяженню у будь-якій формі (продаж, дарування, передачу в заставу, внесення як внесків до статутних фондів інших юридичних осіб незалежно від форм власності, тощо) частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за договором про спільну діяльність від 19.05.2000 №17-2000.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.11.2014 у справі №910/19414/14, залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014, заяву позивача щодо вжиття заходів про забезпечення позову задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою та постановою, ТОВ "Голден Деррік" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти є незаконними у зв'язку з порушенням судами при їх винесені норм процесуального права, а саме ст.ст. 66, 67 ГПК України. Як зазначається скаржником, позивачем не доведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про розірвання договору, а судом першої та апеляційної інстанції не враховано пов'язаність заходу забезпечення позову з його предметом, ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходу забезпечення позову.
У відзиві ПАТ "НАК "Надра України" просить оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
До суду касаційної інстанції надійшло клопотання ТОВ "Голден Деррік" про відкладення розгляду справи у зв'язку з перемовинами з позивачем, результатом яких може бути відмова відповідача від касаційної скарги, яка не підлягає задоволенню з огляду на заперечення представника позивача та відсутність доказів наведеного у клопотанні.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.
Предметом спору у даній справі є розірвання укладеного між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) договору купівлі-продажу від 11.07.2012 №313/12 (30% частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за договором від 19.05.2000 №17-2000 про спільну діяльність на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі, укладений між НАК "Надра України", Дочірнім підприємством НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та ТОВ "Сіріус-1").
Як встановлено судом, 11.07.2012 сторони підписали акт приймання-передачі частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) до договору від 11.07.2012 №313/12, яким підтвердили, що продавець передав, а покупець прийняв у власність частку у розмірі 30% у спільній частковій власності (спільному майні учасників) за договором від 19.05.2000 №17-2000 про спільну діяльність на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі, укладеним між НАК "Надра України", Дочірнім підприємством НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та ТОВ "Сиріус-1") (з усіма додатками, змінами і доповненнями, додатковими угодами, що є невід'ємною частиною вказаного договору).
Однак, відповідач в свою чергу в порушення умов договору купівлі-продажу від 11.07.2012 №313/12 не виконує зобов'язання щодо сплати грошових коштів в сумі 444000,00 грн..
Заяву про вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що існують передумови того, що частка ТОВ "Голден Деррік" у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за договором від 19.05.2000 №17-2000 про спільну діяльність на Сахалінському родовищі, яка є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення виконання рішення суду або взагалі зробить його виконання неможливим, враховуючи при цьому значну суму боргу ТОВ "Голден Деррік" перед ПАТ "НАК "Надра України".
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
За змістом наведених норм заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
При чому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна навести доводи адекватності засобу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
З огляду на визначені процесуальним законом підстави для забезпечення позову, предмету спору та обставини справи, господарський суд попередніх інстанцій, встановивши у повній мірі всі обставини справи та правильно застосувавши до спірних правовідносин вимоги процесуальних норм, дійшов обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду першої та апеляційної інстанції і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Сервіси для юристів