ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2014 року Справа № 923/1060/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Божок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", м. Херсонна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 рокуу справігосподарського суду Херсонської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Юг-Торг", м. Черкасидо Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", м. Херсонпростягнення 199 949,70 грн.
за участю представників
позивача: Скіць С.М.,
відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-Юг-Торг" (далі за текстом - ТОВ "Регіон-Юг-Торг") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (далі за текстом - ПАТ "Таврійська будівельна компанія") про стягнення за Договором постачання № 08/05/12пр від 08.05.2012 року основної суми боргу в розмірі 172 425, 41 грн., 4 407, 48 грн. 3 % річних, 344, 85 грн. інфляційних витрат, 22 771, 96 грн. пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.10.2013 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 року позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з ПАТ "Таврійська будівельна компанія" на користь ТОВ "Регіон-Юг-Торг" 172 425, 41 грн. боргу, 12 931, 91 грн. пені, 344, 85 грн. збитків від інфляції, 4 407, 48 грн. 3 % річних та 14 000, 00 грн. в якості витрат на послуги адвоката; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу, пені, інфляційних та 3 % річних за поставлену продукцію по оплаті за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню (у зв'язку зі здійсненням судами перерахунку пені), оскільки факт поставки позивачем товару і заборгованості відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами приймання-передачі, які підписані представниками обох сторін, при цьому, товар в порушення умов договору повністю та своєчасно оплачено не було і відповідач не надав доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань щодо добровільної сплати основного боргу.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Таврійська будівельна компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.10.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 року в повному обсязі.
ТОВ "Регіон-Юг-Торг" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.05.2012 року ТОВ "Регіон-Юг-Торг" (постачальник) та ПАТ "Таврійська будівельна компанія" (замовник) було укладено Договір постачання № 08/05/12пр, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у встановлений строк у власність замовника товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними в договорі, а замовник зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити його (п. 1.3 Договору).
Згідно з п. 4.4 Договору право власності на товар переходить до замовника з моменту отримання ним товару на станції вантажоодержувача по ж/д накладним, повного розрахунку за поставлений товар і підписання акту прийому-передачі уповноваженими представниками постачальника і замовника.
За умовами п. 5.1 Договору оплата товару здійснюється після підтвердження постачальником своєї готовності зробити відвантаження погодженої партії товару. Замовник робить передплату на підставі наданого рахунку у розмірі 100 % вартості погодженої партії товару і 100 % вартості ж/д тарифу у безготівковому порядку в національній валюті.
Відповідно до п. 7.1 Договору постачальник зобов'язується протягом 20 днів з дати відвантаження товару передати замовнику наступні документи: рахунки-фактури, накладні, податкові накладні, копії залізничних накладних/квитанцій, у випадку якщо інше не узгоджене сторонами в додатках до цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору постачальник передав, а замовник прийняв товар на загальну суму 847 909, 91 грн. на підставі видаткових накладних: № РН-0000054 від 21.05.2012 року на суму 78 954,01 грн. (з ПДВ), № РН-0000065 від 30.05.2012 року на суму 78 954,01 грн. (з ПДВ), № РН-0000066 від 30.05.2012 року на суму 81 714, 56 грн. (з ПДВ), № РН-0000085 від 27.06.2012 року на суму 81 272, 78 грн. (з ПДВ), № РН-0000092 від 07.07.2012 року на суму 83 070, 41 грн. (з ПДВ), № РН-0000095 від 10.07.2012 року на суму 80 910,41 грн. (з ПДВ), № РН-0000133 від 11.09.2012 року на суму 37 949, 72 грн. (з ПДВ), № РН-0000134 від 11.09.2012 року на суму 80 910, 41 грн. (з ПДВ), № РН-0000137 від 23.09.2012 року на суму 81 272, 78 грн. (з ПДВ), № РН-0000144 від 02.10.2012 року на суму 81 990, 41 грн. (з ПДВ), № РН-0000145 від 02.10.2012 року на суму 80 910, 41 грн. (з ПДВ), а також відповідно до актів прийому-передачі від 21.05.2012 року, від 30.05.2012 року, від 27.06.2012 року, від 07.07.2012 року, від 10.07.2012 року, від 11.09.2012 року, від 23.09.2012 року, від 02.10.2012 року, які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін.
Крім того, 14.02.2013 року сторонами складено Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість ПАТ "Таврійська будівельна компанія" перед ТОВ "Регіон-Юг-Торг" становить 192 425, 41 грн.
На виконання умов договору 05.04.2013 року ПАТ "Таврійська будівельна компанія" частково було здійснено оплату за поставлений товар на суму 20 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 724.
31.07.2013 року ПАТ "Таврійська будівельна компанія" отримало від ТОВ "Регіон-Юг-Торг" претензію з вимогою здійснити оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 172 425,41 грн.
Однак, вказану претензію ТОВ "Регіон-Юг-Торг" замовником було залишено без відповіді та належного реагування, що стало підставою звернення ТОВ "Регіон-Юг-Торг" до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з ПАТ "Таврійська будівельна компанія" основної суми боргу у розмірі 172 425,41 грн., 3 % річних у сумі 4 407, 48 грн., 344, 85 грн. інфляційних втрат, пені у сумі 22 771, 96 грн. та 14 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката (згідно клопотання позивача від 17.09.2013 року).
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є стягнення боргу, пені, інфляційних та 3 % річних за невиконання умов договору поставки, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сервіси для юристів