ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2017 року Справа № 910/897/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяЯценко О.В.суддіБакуліна С.В., Данилова М.В.розглянувши матеріали касаційних скаргКиївської міської ради та Прокуратури міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 у справі№ 910/897/15-гГосподарського судуміста Києваза позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх"3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавна архітектурно-будівельна інспекція Українипро розірвання договору та повернення земельної ділянки
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Безносик А.О. дов. від 10.01.2017,- відповідача: - третьої особи: - ГПУ: Ольшанська Ю.В. дов. від 10.01.2017, не з'явились, Красножон О.М.
В С Т А Н О В И В:
Заступник прокурора міста Києва (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі - КМР) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх" (надалі - ТОВ "Монарх") про розірвання договору та повернення земельної ділянки, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди земельної ділянки від 08.04.2005.
Рішенням господарського суд міста Києва від 17.08.2016 р. (суддя Князьков В.В.) у позові про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.04.2005 та повернення земельної ділянки відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що судом встановлено обставини самовільного захоплення та використання земельної ділянки, які свідчать про наявність у орендаря перешкод у здійсненні будівництва на орендованій земельній ділянці у в'язку з неправомірним використанням цієї земельної ділянки іншими особами, доказів вчинення будь-яких дій щодо зупинення незаконного самовільного захоплення третіми особами та вирішення цього питання позивачем та прокурором не надано, що свідчить про те, що порушення строків забудови земельної ділянки сталося не з вини орендаря.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 р. (судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В., Майданевич А.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2016 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції та рішенням господарського суду першої інстанції, Київська міська рада та Прокуратура міста Києва звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами в яких просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позову заступника прокурора міста Києва у повному обсязі, посилаючись на невірне застосування судами першої та апеляційної інстанції ст.ст.15, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.651 ЦК України.
Скаржники доводять, що судами порушені вимоги ст. 43 ГПК України та норми ст. 32 Закон України "Про оренду землі", ст. 651 ЦК України, оскільки залишено поза увагою умови п.п. 8.4, 11.5 договору, не враховано, що орендарем не вжито всіх заходів щодо належного виконання обов'язку з використання земельної ділянки під будівництво навчально-виховного закладу та завершення забудови у встановлений строк.
У відзиві на касаційні скарги ТОВ "Монарх" доводи скарг заперечує з підстав відсутності у порушені договору його вини у зв'язку з неправомірним використанням земельної ділянки іншими особами, що вбачається із встановлених судами обставин, тому просить у задоволенні скарг відмовити, а оскаржувані судові рішення та постанову залишити без зміни.
Ухвалою від 14.12.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Данилової М.В. касаційна скарга Київської міської ради прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 12.01.2017. Ухвалою від 12.01.2017, у зв'язку з надходженням клопотання скаржника про продовження строку розгляду та відкладення слухання справи на іншу дату, колегія суддів продовжила та відклала розгляд справи на 26.01.2017. Крім того, суду касаційної інстанції 10.01.2017 надійшла касаційна скарга заступника прокурора міста Києва, яка ухвалою від 12.01.2017 прийнята до провадження, та призначена до розгляду у судовому засіданні на 26.01.2017
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарським судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради від 29.04.2004р. за № 238-2/1448-1 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" ТОВ "Монарх" передано в довгострокову оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2,09 га для будівництва, експлуатації та обслуговування навчально-виховного закладу на вул. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва.
08.04.2005 між позивачем та відповідачем на виконання зазначеного рішення укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідачу надано земельну ділянку площею 1,8757 га (кадастровий номер 8000000000:72:005:0021) за адресою та з цільовим призначенням, вказаними у рішенні, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.04.2005 за №72-6-00265 у книзі записів державної реєстрації договорів.
11.04.2005 складено акт приймання-передачі земельної ділянки.
Згідно із п. 2.1 договору оренди об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Уманська, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва, розмір - 1,8757 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування навчально-виховного закладу, кадастровий номер - 8000000000:72:005:0021.
Відповідно до п. 8.4 договору оренди відповідач, за договором орендар, зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.
Пунктом 11.5 договору оренди сторони погодили умову про те, що договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 8.4 та 5.1 цього договору.
Відмовляючи в позові, суди виходили з обставин не вирішення питання незаконного самовільного захоплення та використання земельної ділянки третіми особами, що унеможливлює здійснення робіт щодо будівництва відповідачем, останнім протягом всього терміну дії договору оренди, своєчасно та в повному обсязі сплачується орендна плата, що свідчить про добросовісне виконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених договором оренди, прокурором і позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту завдання відповідачем шкоди органу місцевого самоврядування у зв'язку з незабудовою земельної ділянки за договором оренди.
При цьому, суди відхилили доводи позову про те, що невикористання відповідачем земельної ділянки шляхом її забудови протягом 3 років з моменту державної реєстрації договору оренди є істотним порушенням умов договору, що тягне за собою розірвання договору в судовому порядку, як безпідставне та необгрунтоване з тих мотивів, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд
Касаційна інстанція визнає такі висновки судів попередніх інстанцій невірними та такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини з наступних мотивів.
Згідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 32 Закон України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Сервіси для юристів