ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2015 року Справа № 926/1216/14
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Грека Б.М., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представників сторін В. Григорчука (дов. від 01.06.2015), А. Коватар (дов. від 26.01.2015) та прокурора відділу Генеральної прокуратури України О. Попенка, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів на рішення Господарського суду Чернівецької області від 4 червня 2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 липня 2015 року у справі № 926/1216/14 за позовом прокурора Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, Сторожинецької районної державної адміністрації до Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів, товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Буковинський завод будівельної кераміки" про визнання договору недійсним,
УСТАНОВИВ: У серпні 2014 року прокурор Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, Сторожинецької районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів, товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Буковинський завод будівельної кераміки" про визнання недійсним договору від 10 червня 2014 № 16-р з підстав невідповідності закону.
Відповідачі позов не визнали.
Справа неодноразово розглядалася господарськими судами і рішенням Господарського суду Чернівецької області від 4 червня 2015 року (суддя М. Швець), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 липня 2015 року, позов задоволено.
Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами 207 Господарського кодексу України, статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статей 32-35, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Сторожинецька районна державна адміністрація право на подання відзиву на касаційну скаргу не використала та просила розглянути касаційну скаргу без участі її представника.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 10 червня 2014 року Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів і товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Буковинський завод будівельної кераміки" уклали договір № 16-р на проведення руслорегулюючих робіт та здійснення технічного нагляду при їх виконанні на річці Сірет біля села Панка Сторожинецького району Чернівецької області (далі - договір).
Умовами договору сторони погодили, що товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Буковинський завод будівельної кераміки" виконуватиме роботи відповідно до проектної документації з дотриманням вимог природоохоронного законодавства; розрахунки з Дністровсько-Прутським басейновим управлінням водних ресурсів за проведення технічного нагляду проводяться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1743 та калькуляції, затвердженої басейновим управлінням; кошти, що підлягають перерахуванню за проведення технічного нагляду складають 300 грн з розрахунку на один місяць; за видалену та використану для власних потреб чи реалізовану гравійно-піщану суміш завод сплачує управлінню 20 грн за м3; договір набуває чинності з моменту укладення і діє до кінця року (пункти 1, 2, 4 розділу 2, розділи 3 і 4 договору).
Проектною документацією передбачено здійснення руслорегулюючих робіт з частковим видаленням гравійно-піщаної сировини за межі річки Сірет біля села Панка Сторожинецького району Чернівецької області. Технічний нагляд за проведенням руслорегулюючих робіт та контроль за технологією і об'ємами виконаних робіт здійснює Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів.
За замовленням товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Буковинський завод будівельної кераміки" проектна група Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства, розробила робочий проект "Руслорегулюючі роботи з частковим видаленням ГПС за межі русла річки Сірет біля села Панка Сторожинецького району Чернівецької області" № Б-2964-13, яким передбачено здійснення руслорегулюючих робіт з частковим видаленням гравійно-піщаної суміші за межі русла на річці Сірет біля села Панка Сторожинецького району з метою створення умов для безпечного пропуску паводкових вод та попередження руйнування берегів річки на ділянках I-III. Державне агентство водних ресурсів України повідомило Дністровсько-Прутському басейновому управлінню водних ресурсів, що роботи з розчистки та регулювання русел річок реалізуються в рамках Загальнодержавної програми розвитку водного господарства за напрямами щодо захисту від шкідливої дії вод та комплексного протипаводкового захисту у басейнах річок Карпатського регіону (лист від 16 липня 2014 року).
Відповідно до статті 86 Водного кодексу України на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи. Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
У порушення вимог цієї норми, відповідачами не надано господарським судам доказів щодо погодження місць і порядку проведення робіт центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Статтею 27 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено перелік об'єктів, які підлягають екологічній експертизі, зокрема, господарські рішення, системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище. Відповідно до статті 28 цього Закону державна екологічна експертиза проводиться відповідно до Закону України "Про екологічну експертизу". Організацію і проведення екологічних експертиз покладено на еколого-експертні підрозділи та спеціалізовані установи, організації, визначені частиною першою статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу". Частиною третьою цієї статті встановлено, що здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Роботи по проведенню робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, їх берегоукріплення, зміна і стабілізація стану русел внесені до видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808 "Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку").
Згідно з приписами статті 29 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" висновок державної екологічної експертизи є обов'язковим для виконання. Позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів. Реалізація програм, проектів та рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.
Порушення встановленого законодавством порядку проведення екологічної експертизи; здійснення екологічної експертизи неправоздатними підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян та іншими формуваннями; надання дозволів на спеціальне природокористування; фінансування та реалізація проектів і програм чи діяльності, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища без позитивного висновку екологічної експертизи, згідно статті 50 Закону України "Про екологічну експертизу", є правопорушеннями в галузі екологічної експертизи.
Як установлено господарськими судами, умовами спірного договору не передбачено будівництво будь-яких споруд, отже посилання відповідачів про віднесення руслорегулюючиx робіт до будівельних є помилковими, а застосування до спірних правовідносин Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - безпідставними.
Наданий господарському суду Експертний висновок щодо робочого проекту № Б-2964-13 "Регулювання та розчистка з частковим видаленням алювіальних відкладів за межі русла р. Сірет біля сіл Панка та Зруб Комарівці Сторожинецького району Чернівецької області", здійснений Чернівецькою філією Державного підприємства "Укрдержбудекспертиза", яке не є еколого-експертною установою у розумінні статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу", не можна визнати належним доказом дотримання відповідачами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища при укладанні спірного договору.
Водночас господарськими судами встановлено, що застосована відповідачами у договорі від 10 червня 2014 року № 16-р при розрахунках постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1743 - втратила чинність (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1101).
За правилами частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За правилами частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Оскільки договір від 10 червня 2014 року № 16-р укладений з порушенням вимог законодавства, господарські суд правомірно задовольнили позов.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Сервіси для юристів