Постанова ВГСУ від 25.11.2015 року у справі №922/3065/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 922/3065/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача (прокуратури)Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606)відповідачівне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 р.у справі № 922/3065/15 господарського суду Харківської областіза позовомПрокурора Фрунзенського району м. Харковадо1. Харківської міської ради; 2. Обслуговуючого кооперативу "ЖБК"Добробут"провизнання незаконним та скасування рішенняВ С Т А Н О В И В :

Прокурор Фрунзенського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівлений кооператив "Добробуд" про:

- визнання незаконним та скасування п. 14 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2009 р. №136/09 в частині надання у власність ОК ЖБК "Добробуд" земельної ділянки, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 1,0987 га по проїзду Краснодарському, 32 для будівництва та подальшої експлуатації житлового комплексу;

- зобов'язання ОК "ЖБК "Добробуд" передати, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку, площею 1,0987 га (кадастровий номер 6310138500:04:021:034), про що скласти акт прийому-передачі;

- визнати недійсним державний акт серії ХР №07941 від 15.12.2009 р. на право власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення прийнято всупереч вимог ст. 41 Земельного Кодексу України, ст.ст. 133, 135, 137 Житлового Кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 р. № 186, що в свою чергу є підставою для визнання його незаконним та скасування згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного Кодексу України.

На думку позивача, Обслуговуючий кооператив "ЖБК"Добробут" за своєю метою діяльності не відповідає вимогам ст.ст. 133, 135, 137 Житлового Кодексу УРСР та Примірного статуту, як житлово-будівельний кооператив.

ОК "ЖБК "Добробуд" у своїй заяві, а Харківська міська рада у своєму відзиві просили суд застосувати позовну давність.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.07.2015 р. у даній справі (суддя Пономаренко Т.О.), позов задоволено повністю.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин викладених у позовній заяві прокурора, а також з того, що строк позовної давності позивачем пропущено не було, оскільки порушення норм законодавства були виявлені при перевірці прокуратурою Фрунзенського району м. Харкова у квітні 2015 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 р. у даній справі (головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.), рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2015 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення господарського суду Харківської області та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначав про те, що заступником прокурора не було наведено жодного доказу про порушення цивільних прав та обов'язків внаслідок прийняття Харківською міською радою спірного рішення, та з того, що прокурором при зверненні до суду з даною позовною заявою було пропущено строк позовної давності.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Заступник прокурора області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 р. скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2015 р. залишити без змін, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків апеляційного суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У своєму відзиві Обслуговуючий кооператив "ЖБК"Добробут" надав додаткові пояснення по справі та просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада обґрунтувала свою позицію щодо даного спору та просила відмовити у задоволенні скарги позивача.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 р. касаційну скаргу Заступника прокурора області прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 25.11.2015 р. представника прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 р. №136/09 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" надано у власність ОК "ЖБК "Добробуд" земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 1,0987 га для будівництва та подальшої експлуатації житлового комплексу по проїзду Краснодарському, 32 в м. Харкові.

На підставі вищезазначеного рішення обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Добробуд" видано державний акт серії ХР №079419 від 15.12.2009 р. на право власності на земельну ділянку площею 1,0987 га, розташованої у м. Харків, проїзд Краснодарський, 32.

Прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує на тому, що спірне рішення міської ради, прийнято всупереч вимогам ст. 41 Земельного Кодексу України, ст.ст. 133, 135, 137 Житлового Кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 р. № 186, що є підставою для визнання його незаконним, скасування його окремого пункту та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, яку видано на підставі незаконного рішення.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального Кодексу України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази скасування державної реєстрації ОК "ЖБК "Добробуд" під час прийняття оспорюваного рішення Харківською міською радою, тому, у міської ради не було правових підстав для відмови в передачі у власність ОК "ЖБК "Добробуд" спірної земельної ділянки.

Зазначено, що Харківська міська рада при прийнятті оскарженого рішення №136/09 від 24.06.2009 р. діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а прокурором, в свою чергу, не доведено порушень відповідачами норм чинного законодавства, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акту, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди).

Також, суд апеляційної інстанції, відхиляючи як безпідставні посилання прокурора на невідповідність статуту ОК "ЖБК "Добробуд" вимогам ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, стверджував, що на час створення ОК "ЖБК "Добробуд" діяли інші законодавчі акти, які регулюють питання створення кооперативів, а саме Закон України "Про кооперацію" і Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", які є спеціальними законами та які не містять вказівок про обов'язкове дотримання другим відповідачем умов, викладених в ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірному статуті.

Натомість, колегія суддів касаційної інстанції з такими висновками суду апеляційної інстанції в цій частині не погоджується та зауважує, що суд першої інстанції в своїй мотивувальній частині рішення правомірно вказав, що спірне рішення органу місцевого самоврядування приймалось на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування" та ст. 41 Земельного Кодексу України, відповідно до частини першої якої житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.