Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 25.11.2015 року у справі №918/364/15

Постанова ВГСУ від 25.11.2015 року у справі №918/364/15

28.02.2017
Автор:
Переглядів : 257

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 918/364/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2015у справі Господарського суду№ 918/364/15 Рівненської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Здолбунівкомуненергія"простягнення 241 742,08 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Букоємський Р.В., дов. від 13.05.2014 № 14-138; відповідача: Педич Д.П., дов. від 05.05.2015 № 689;

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія) звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" (далі - Підприємство) на користь Компанії 241 742,08 грн. заборгованості, яка складається з інфляційних втрат у розмірі 214 341,65 грн. та 3% річних у розмірі 27 400,43 грн.

Позовні вимоги Компанія, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувала тим, що Підприємство несвоєчасно виконало грошові зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2576/11 щодо розрахунків за поставлений природний газ, у зв'язку із чим йому нараховані інфляційні втрати та 3% річних, які підлягають стягненню в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.06.2015 (суддя Гудзенко Я.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 (колегія суддів: Маціщук А.В., Гулова А.Г., Петухов М.Г.) рішення Господарського суду Рівненської області від 11.06.2015 залишено без змін.

Вказані судові рішення мотивовано тим, що Підприємством було здійснено оплату за поставлений природний газ на умовах договору від 20.10.2014 № 860/30 про організацію взаєморозрахунків, яким сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2576/11, що виключає можливість стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення у розрахунках по ньому.

Компанія звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 і рішення Господарського суду Рівненської області від 11.06.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Компанії та стягнути з Підприємства на її користь суму на яку змінилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів, у розмірі 214 341,65 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 27 400,43 грн. Викладені у касаційній скарзі вимоги Компанія обґрунтовує посиланням на порушення судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права, приписи ст. ст. 525, 526, 599, 617, 625, 651, 654 ЦК України, ст. ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) .

Підприємство, не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Компанії до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Компанії не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Компанією (продавець) та Підприємством (покупець) 30.09.2011 було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2576/11 (далі - Договір № 14/2576/11) за яким продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України Компанією), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору;

- пунктом 2.1. Договору № 14/2576/11 передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.10. 2011 по 31.12.2012 газ в обсязі до 6 835,0 тис. куб. м;

- згідно з пунктом 5.1. Договору № 14/2576/11 ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ);

- у пункті 6.1. Договору № 14/2576/11 сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу;

- відповідно до пункту 7.1. Договору № 14/2576/11 за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором;

- за приписами пункту 10.3. Договору № 14/2576/11 усі зміни і доповнення до цього договору оформляються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадку, зазначеного у пункті 10.4. цього Договору (зміна платіжних реквізитів);

- згідно з пунктом 11.1. Договору № 14/2576/11 строк дії Договору визначається з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості;

- Договір № 14/2576/11 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками;

- в подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими вносились зміни та доповнення до Договору № 14/2576/11, зокрема: додатковою угодою від 11.10.2011 № 1 сторони окремо визначили ціну за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (а.с.15); додатковою угодою від 01.08.2012 № 2 сторони внесли зміни до пунктів 2.1., 5.2. та статті 12 "Адреси та реквізити сторін" Договору 14/2576/11 (а.с.16); додатковою угодою від 30.10.2014 № 3 сторони доповнили пункт 6.3. абзацом в наступній редакції: "6.3. У разі сплати боргу по неустойці, інфляційним нарахуванням, процентам річних та судовому збору, за даним Договором, покупець повинен обов'язково зазначити це в платіжному дорученні" (а.с. 17). Зазначені додаткові угоди до Договору № 14/2576/11 підписані уповноважними представниками сторін та скріплені їх печатками;

- на виконання умов Договору № 14/2576/11 Компанія за період з жовтня 2011 по грудень 2012 року поставила, а Підприємство прийняло природний газ на загальну суму 2 106 243,59 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 18-21);

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст