Постанова ВГСУ від 25.11.2015 року у справі №914/670/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 914/670/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід14.09.2015у справі№914/670/15Господарського суду Львівської областіза позовомЛьвівської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт"треті особи1. ОСОБА_4 2. Виконавчий комітет Львівської міської радиза участюпрокуратури Львівської областіпророзірвання договору оренди земельної ділянки

за участю

- позивача:Цімко П.О. (довіреність від 07.10.2014)- третьої особи-1:ОСОБА_4- прокуратури:Савицька О.В. (посвідчення № 015589 від 13.03.2013),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Львівська міська рада (далі - позивач) просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 30.03.2006, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт" (далі - відповідач), зареєстрований у Львівській міській раді за №Г-252 у книзі записів реєстрації Договорів оренди зелі Г-1, та зобов'язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку у м. Львові на пр. Т.Шевченка, 3- пл. Галицька, 15 загальною площею 0,1040 га, кадастровий номер №4610136600:06:004:0023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку не за призначенням і самовільно розпочав будівельні роботи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.04.2015 (суддя Березяк Н.Є.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зварич О.В., судді Марко Р.І., Юрченко Я.О.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані вище судові рішення і прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Позивач звернувся із письмовим клопотанням про перенесення розгляду касаційної скарги на іншу дату у зв'язку з перебуванням його представника на лікарняному, однак клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, а представниками, згідно цієї норми, є як керівники, так і інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Із наданих на підтвердження клопотання матеріалів не вбачається, що позивач, як юридична особа, припиняв свою діяльність у зв'язку із наведеними у клопотанні обставинами.

Згідно ж приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду касаційної скарги здійснюється лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, а оскільки таких обставин не вбачається, з урахуванням наведеного та тієї обставини, що ухвалою Вищого господарського суду України від 05.11.2015 учасники процесу попереджались що неявка їх уповноважених представників не перешкоджає розгляду касаційної скарги, враховуючи процесуальну заборону на вчинення у суді касаційної інстанції процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, що визначено статтею 1115 наведеного кодексу, в задоволенні клопотання належить відмовити.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.03.2006 між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на 10 років до 16 березня 2016 року земельну ділянку кадастровий №4610136600:06:004:0023, загальною площею 0,1040 га, у тому числі під забудовою - 0,0683 га, інші - 0,0357 га, яка знаходиться у м. Львові на пр. Т.Шевченка,3 - пл. Галицькій, 15 для обслуговування існуючих споруд (а.с.13-14, т.1).

В пункті 3 договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - кам'яні нежитлові будівлі.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 339175,20 грн. (п.5 договору).

Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 6104,80грн. в рік.

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування існуючих споруд. Цільове призначення земельної ділянки - землі громадської та житлової забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі громадського призначення (п.15, 16 договору).

Пунктом 17 договору заборонено самовільну забудову земельної ділянки.

Згідно п. 26, 27 договору на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) - згідно висновку УАМ про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою від 14.02.2006 № 2-898/20 та обмежень ЛМУЗР щодо режиму використання земельної ділянки від 10.02.2006 №40/245-01-15. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень).

Права та обов'язки сторін визначені пунктами 28-31 договору. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (п.28 договору).

В пункті 30 договору вказано, що орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.36 договору).

У відповідності до п. 38 дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.