Постанова ВГСУ від 25.11.2014 року у справі №922/1162/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 922/1162/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Глос О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"на постановувід 16.09.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 922/1162/14господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"доПриватного акціонерного товариства "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Приватне акціонерне товариство "Струм"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю ПСК-Харківпростягнення коштів у розмірі 220 403,62 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третіх осіб:не з'явились не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Калініченко Н.В.) від 02.06.2014, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Гетьман Р.А., судді - Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) від 16.09.2014, у справі № 922/1162/14 в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2014, у справі № 922/1162/14 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.613, 846 ЦК України, ст.ст.82, 105 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет" неустойки в сумі 220 403,62 грн за неналежне виконання умов договору про створення науково-технічної продукції №088-027/1-812 від 18.04.2012.

Судами встановлено таке.

18.04.2012 між Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Виробничо-технічне підприємство "Укренергочормет" (виконавець) було укладено договір на створення науково-технічної продукції №088-027/1-812 з додатковими угодами (договір), відповідно до п.1.1. якого замовник (позивач) доручає та зобов'язується оплатити відповідно до розділу 2 договору роботи по створенню науково-технічної продукції, а виконавець (відповідач) приймає на себе виконання і передачу: "ПАТ "Алчевський металургійний комбінат". Розробка робочої документації ІІ черги будівництва об'єктів інфраструктури газотурбінної електростанції комбінованого циклу потужністю 303 МВт".

Відповідно до п. 1.2. договору строк виконання робіт - 30.11.2012.

Пунктами 2.1. та 2.2. договору (з урахуванням протоколу розбіжностей до договору) визначено вартість робіт за договором - 5 011 213,20 грн; позивач до початку проектування перераховує відповідачу аванс в розмірі 30 % договірної ціни, що складає 1 503 363, 96 грн. Відповідач починає виконувати роботи за договором лише після отримання авансу в повному обсязі.

Між сторонами в якості додатків до договору було підписано протокол узгодження договірної ціни з протоколом розбіжностей, зведений кошторис на проектні роботи з протоколом розбіжностей, кошториси на проектні роботи, додаткові угоди до договору за №№1, 2, 3, протокол розбіжностей до договору та календарний план, згідно з яким роботи (в редакції протоколу розбіжностей) виконуються з травня 2012 по 30.11 2012 з розбивкою на 4 етапи, а саме:

- 1 етап - робоча документація будівничої частини КЖ, строк виконання - 27.06.2012, вартість робіт - 1 503 363, 96 грн;

- 2 етап - робоча документація будівничої частини АР КЖ, строк виконання 31.08.2012, вартість робіт - 1 503 363, 96 грн;

- 3 етап - робоча документація технологічної частини ТХ, строк виконання 31.10.2012, вартість робіт - 1 503 363, 96 грн;

- 4 заключний етап - робоча документація всіх остаточних частин, що входять в об'єм договору, з обов'язковим наданням комбінату повного переліку всій виконаної документації, строк виконання 30.11.2012, вартість робіт - 501 121,32 грн.

Відповідно до п.3.5. договору при ненаданні створеної науково-технічної продукції в строк понад 15 днів календарний план підлягає обов'язковому переоформленню у встановленому порядку.

Згідно з п.5.3. договору за просторочення виконання робіт за договором виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,5% від суми невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання.

22.06.2012 та 19.07.2012 позивач, на виконання своїх зобов'язань щодо сплати авансового платежу (п.2.2. договору з врахуванням протоколу розбіжностей), перерахував відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 1 503 363 96 грн, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями банківських виписок (т.1 а.с.36, 37).

До 30.11.2012 відповідачем роботи виконані не були.

Позивач, з врахуванням листа відповідача №047/027-173 від 29.05.2013 та протоколу наради №352 від 04.07.2013 за яким, на думку позивача, визначено строк виконання робіт (видачі документації від відповідача позивачу з 20 до 31.07.2013), та з настанням зазначеного строку і неотриманням результатів роботи, звернувся до суду з даним позовом про стягнення на його користь з відповідача 220 403,62 грн неустойки за прострочення виконання зобов'язань на підставі п.5.3. договору.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами статті 6 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

В розумінні статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас, стаття 629 Цивільного кодексу України, визначає обов'язковість для сторін виконання договору.