Постанова ВГСУ від 25.10.2016 року у справі №916/4590/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 916/4590/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кролевець О.А.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2016 року

у справі № 916/4590/15

господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт"

про стягнення 1 082 497,92 грн.

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл"

про визнання недійсним договору та стягнення 51632,24 грн.

за участю представників

позивача - Армаш Г.А.

відповідача - Акінтінова І.М.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт" про стягнення 1082497,92 грн. пені та судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем порушені умови договору поставки від 01 червня 2011 року, а саме не був поставлений товар у визначений угодою строк.

У грудні 2015 року ТОВ "Винфорт" звернулося із зустрічною позовною заявою, в якій просило визнати пункт 8.1 договору поставки № 01/06/2011 від 01 червня 2011 року недійсним з моменту початку дії договору; розірвати зазначений договір з 04 серпня 2015 року; стягнути з ТОВ "Український рітейл" на користь ТОВ "Винфорт" 3 % річних у розмірі 14129,04 грн. та інфляційні збитки у розмірі 37503,20 грн., а також судовий збір в сумі 1218 грн.

Свої вимоги ТОВ "Винфорт" обґрунтовувало тим, що встановлення у договорі поставки пені у розмірі 5 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення суперечить законодавству, оскільки застосування пені передбачено за прострочення грошових зобов'язань, а не зобов'язань з постачання товару. ТОВ "Винфорт" також звертало увагу на те, що 14.07.2015 р. запропонувало розірвати договір у зв'язку із обтяжуючими та невигідними умовами, які ТОВ "Український рітейл" змінювало в односторонньому порядку.

Окрім цього, ТОВ "Винфорт" зазначало, що відповідно до п. 6.5 договору від 01 червня 2011 року на ТОВ "Український рітейл" було покладено зобов'язання з своєчасної оплати за поставлений товар, однак останнім ці обов'язки належним чином не виконувались та оплата здійснювалась, починаючи з березня 2013 року, із запізненням.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 травня 2016 року (судді Петренко Н.Д., Желєзна С.П., Никифорчук М.І.) у задоволені позовних вимог ТОВ "Український рітейл" відмовлено. Зустрічний позов ТОВ "Винфорт" задоволено частково. Визнано недійсним пункт 8.1 договору поставки № 01/06/2011 від 01 червня 2011 року, укладеного між ТОВ "Український рітейл" та ТОВ "Винфорт". В решті зустрічних позовних вимог ТОВ "Винфорт" відмовлено. На користь ТОВ "Винфорт" з ТОВ "Український рітейл" стягнуто 1218 грн. судового збору.