ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2016 року Справа № 915/106/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,
розглянувши касаційні скарги Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв,
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2016
та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016
зі справи № 915/106/16
за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі - Товариство), м. Миколаїв,
до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)
про визнання недійсним та скасування рішення,
за участю представників сторін:
позивача - Замкової М.О.,
відповідача - Максименко А.П.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення від 28.09.2015 № 40-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.04.2016 (суддя Фролов В.Д.) у позові відмовлено повністю. Рішення місцевого суду з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (колегія суддів у складі: Жеков В.І. - головуючий суддя, судді Аленін О.Ю., Мишкіна М.А.) зазначене рішення місцевого суду зі справи скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними та скасування пунктів 2-6 Рішення АМК і позов у цій частині задоволено. В решті рішення місцевого суду залишено без змін. Стягнуто з Відділення на користь Товариства 1 378 грн. судового збору, сплаченого за подання позову. Доручено господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ. Постанову апеляційного господарського суду з посиланням на приписи, зокрема, статті 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", пунктів 23, 25, 34, 35 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 № 2246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 476; далі - Правила № 2246), та пункту 1.3 Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.05.2003 № 475 (далі - Порядок № 475), що діяли на час виникнення спірних правовідносин, мотивовано неправильним застосуванням Відділенням норм матеріального права та невідповідністю висновків відповідача щодо наявного правопорушення фактичним обставинам справи.
Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 (колегія суддів у складі: Жеков В.І. - головуючий суддя, судді Аленін О.Ю., Мишкіна М.А.) з Відділення стягнуто на користь Товариства 1 515,80 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку. Видати відповідний наказ доручено господарському суду Миколаївської області.
У касаційних скаргах до Вищого господарського суду України Відділення просить названі постанову апеляційного господарського суду в частині задоволення позову та додаткову постанову цього ж суду скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким здійснити й перерозподіл судових витрат.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Рішенням АМК:
визнано, що Товариство за результатами діяльності протягом 2014 року та січня-травня 2015 року у місті Миколаєві та Миколаївській області займало монопольне становище на ринку постачання природного газу за регульованим тарифом у межах території міста Миколаєва та Миколаївської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у користуванні Товариства, оскільки на цьому ринку в нього немає жодного конкурента (пункт 1);
дії Товариства, які полягають у нарахуванні побутовим споживачам природного газу без доведення у встановленому законодавством порядку їх вини сум для оплати послуг, пов'язаних з експертизою лічильника газу (в тому числі повіркою засобу вимірювальної техніки), та в неправомірному нарахуванні Товариством таким абонентам (споживачам природного газу) збитків, які відшкодовуються споживачем газопостачальному/ газорозподільному підприємству внаслідок порушення Правил № 2246 (зі змінами), визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону № 2210, а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);
за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 3);
зобов'язано Товариство усунути причини виникнення порушення, наведеного в пункті 2 цього рішення, зокрема, не висувати споживачам природного газу без доведення у встановленому законодавством порядку їх вини вимог щодо оплати послуг, пов'язаних з експертизою лічильника газу (в тому числі повіркою засобу вимірювальної техніки), та не нараховувати таким абонентам (споживачам природного газу) збитків, які відшкодовуються споживачем газопостачальному/газорозподільному підприємству внаслідок порушення Правил № 2246 (зі змінами), про що поінформувати Відділення (пункт 4);
Сервіси для юристів