ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2016 року Справа № 911/4248/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М., Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р.та рішення господарського суду Київської області від 02.12.2015р.у справі№911/4248/15 господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 3"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного підприємства "Енергоринок"прозвернення стягнення на предмет застави у сумі 1 225 083,34грн. та переведення права грошової вимоги
за участю представників
позивача - Кур'ята В.В., дов. №19/3-02/141 від 19.11.2015р.;
відповідача - не з'явились;
третьої особи - Калінін М.В., дов. №01/44-845Д від 18.12.2015р.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 3" про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором № 482/31/2 від 01.09.2011 р., а саме належне відповідачу на підставі договору № 6802/02 від 25.02.2011 р., право грошової вимоги до Державного підприємства "Енергоринок" у сумі 1225083,34 грн. за продану в березні 2014 року електроенергію.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2015р. у справі №911/4248/15 (суддя Мальована Л.Я.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді - Буравльова С.І., суддів: Андрієнка В.В., Шапрана В.В.) у задоволені позовних вимог Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені вище постанову та рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство "Енергоринок" зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі позивача та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові акти залишити без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.09.2016р. колегією суддів у складі головуючого судді Акулової Н.В., суддів: Мележик Н.І., Саранюк В.І. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" було прийнято до провадження та призначено її розгляд у засіданні суду касаційної інстанції на 12.10.2016р.
За Розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України від 30.09.2016р. №08.03-04/4710 у зв'язку із звільненням судді Акулової Н.В. з посади судді Вищого господарського суду України згідно постанови Верховної ради України від 22.09.2016р., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №911/4248/15.
На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №911/4248/15 від 30.09.2016р. для розгляду даної справи у суді касаційної інстанції було визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Попікова О.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2016р., розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" призначено на 11.10.2016р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.10.2016р. розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" було відкладено на 25.10.2016р.
У судовому засіданні, що відбулось 25.10.2016р., розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та третьої особи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 3" (далі - позичальник) був укладений кредитний договір № 482/31/2, відповідно до п. 2.1 якого (з урахуванням змін внесених додатковими угодами) банк зобов'язався надати на умовах вказаного Договору, а Позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути у передбачені договором строки кредит у розмірі не більше 5241174 доларів США та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором (далі - кредит), з: - кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 01.09.2021р.; - сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних у гривні, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором. Проценти нараховуються за методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором (п. 2.7.2 кредитного договору).
Згідно п.п 3.3.1 кредитного договору визначено, що банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 3".
Рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2015 р. у справі №911/5583/14, яке набрало законної сили, з ТОВ "Крайміа Солар 3" на користь АТ "Ощадбанк" було стягнуто заборгованість за кредитним договором №482/31/2 від 01.09.2011 р. в сумі 5310303,21 дол. США та 10602,89 грн., з яких: 4760921,79 дол. США прострочена заборгованість за кредитом, 420390,77 дол. США прострочена заборгованість за процентами, 9000 грн. прострочена заборгованість за комісійною винагородою, 79599,30 дол. США пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 35378,22 дол. США пеня за несвоєчасну сплату процентів, 733,39 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 9131,56 дол. США проценти за несвоєчасне погашення кредиту, 4881,57 дол. США проценти за несвоєчасну сплату процентів, 71,50 грн. процентів за несвоєчасну сплату комісійної винагороди та 798 грн. втрат від інфляції за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, у відповідності до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Разом з цим, судами встановлено, що 01.09.2011р. для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №482/31/2 від 01.09.2011р., між позивачем (заставодержатель) та TOB "Крайміа Солар 3" (заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 482/31/2 (надалі в тексті постанови - "Договір застави"), із подальшими змінами та доповненнями.
У відповідності з п. 1.1 договору застави предметом застави виступає належне заставодавцю на підставі контрактів право вимагати від боржників здійснення платежів на користь заставодавця за поставлені (або такі, що будуть поставлені) боржникам товари (виконані чи надані послуги), в розмірах та в строки, передбачені умовами контрактів, укладених між заставодавцем та боржниками. У заставу за цим договором передаються як права вимоги, що належать заставодавцю в момент укладення цього договору, так і права вимоги, що виникнуть у заставодавця в майбутньому.
Згідно з п. 1.2 договору застави майнових прав сторони погоджуються з тим, що на момент укладення цього договору загальна договірна вартість предмету застави становить 1215238 Євро, що у гривневому еквіваленті складає 13972917 грн.
Як досліджено судами попередніх інстанцій, згідно із додатком № 1 до договору застави майнових прав контрактом за договором застави майнових прав є договір купівлі-продажу електроенергії № 6802/02 від 25.02.2011р., укладений між заставодавцем- TOB "Крайміа Солар 3" та контрагентом (боржником у розумінні договору застави майнових прав) Державним підприємством "Енергоринок". За вказаним договором купівлі-продажу електроенергії № 6802/2 від 25.02.2011 р. предметом застави, що передається заставодавцем банкові, виступає право грошової вимоги до ДП "Енергоринок".
Сервіси для юристів