Постанова ВГСУ від 25.09.2014 року у справі №925/985/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 925/985/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О. (доповідач), Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.07.2014у справі№ 925/985/13 господарського суду Черкаської області за позовомоб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1"докомунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4,проповернення безпідставно отриманих коштів за участю представників сторін:

від позивача: Козьміна В.В., дов. від 21.05.2013,

від відповідача: Бунякін М.М., дов. від 03.01.2014

від третьої особи: ОСОБА_4, дов. від 21.05.2013

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" про стягнення 38 874, 37 грн. безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач при нарахуванні плати за використану протягом періоду з 01.11.2010 по 01.06.2013 теплову енергію для опалення нежитлових приміщень загальною площею 269,2 кв.м. будинку АДРЕСА_1 відповідно до укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії № 151 від 03.09.2010 незаконно застосував підвищений тариф, встановлений для юридичних осіб, оскільки вказане нежитлове приміщення належить на праві власності фізичній особі. За твердженням позивача, оплативши виставлені відповідачем рахунки на оплату теплової енергії за підвищеними тарифами в повному обсязі, він здійснив переплату в розмірі 38 874, 37 грн., а відповідач безпідставно отримав вказані грошові кошти та зобов'язаний відповідно до ст. 1212 ЦК України повернути їх позивачу, як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.03.2014 (суддя Грачов В.М.), прийнятим за результатами нового розгляду даної справи, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий, Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.) апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.03.2014 - без змін.

При цьому, суди передніх інстанцій виходили з того, що положення ч. 1 ст. 1212 ЦК України не підлягають застосуванню, оскільки правовідносини між сторонами у справі виникли із укладених між ними договорів купівлі-продажу теплової енергії №151 і №504 від 03.09.2010, тобто носять договірний характер; приміщення АДРЕСА_1, власником яких є фізична особа (третя особа у справі), не можна обліковувати за тарифами для населення, оскільки відповідно до положень чинного законодавства оплата житлово-комунальних послуг, зокрема - централізованого опалення, за тарифами для населення здійснюється фізичними особами (громадянами), які використовують житлові приміщення виключно для проживання, а відповідно до технічного паспорту вказані приміщення відносяться до нежитлових, що виключає можливість їх використання для проживання, а доказів їх переведення в житлові матеріали справи не містять. Крім того, за висновком судів, умови укладених між сторонами у справі договорів купівлі-продажу теплової енергії №151 і №504 від 03.09.2010 відповідають нормам чинного законодавства; при їх укладенні враховувались дійсні категорії кінцевих споживачів теплової енергії - власників житлових і нежитлових приміщень будинку.

В касаційній скарзі об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до договору дарування від 03.10.1994, укладеного між навчально-виробничим комбінатом "Агробудосвіта" та ОСОБА_4, останньому на праві власності належать нежитлові приміщення АДРЕСА_1.

В подальшому ОСОБА_4 здійснена часткова реконструкція приміщень АДРЕСА_1 першого поверху зазначеного будинку, у зв'язку з чим він звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з позовом до Черкаської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 15.06.2009р. у справі №2-4610/09 позов задоволено та визнано за ОСОБА_4 право власності на самочинно збудовані нежитлові приміщення першого поверху АДРЕСА_1 площею 269,2 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1. На виконання вказаного судового рішення до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на вказані нежитлові приміщення за ОСОБА_4

Будинок по АДРЕСА_1 обслуговує об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська 17/1", державну реєстрацію якого проведено 14.05.2003.

Згідно з п. 3.1. Статуту ОСББ "Сумгаїтська 17/1, затвердженого зборами засновників 25.01.2003, до складу членів ОСББ ввійшли 15 осіб (фізичних і юридичних), серед яких і гр. ОСОБА_4, якому на підставі договорів дарування належать блоки квартир №№ 406-410, 606-610, 816-820.

Пунктами 3.8.1., 3.8.2., 5.1. Статуту визначено, що приміщення квартир повинні використовуватись відповідно до їх призначення; нежилі приміщення будинку повинні використовуватись за своїм функціональним призначенням, яке може бути змінене відповідно до чинного законодавства; членами об'єднання можуть бути фізичні і юридичні особи - власники квартир, жилих або нежилих приміщень у жилому будинку.

03.09.2010 між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (споживач, позивач) та комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (постачальник, відповідач) укладено два договори купівлі-продажу теплової енергії за № 151 та № 504.

Предметом договору № 151 є постачання споживачу теплової енергії для опалення нежитлових приміщень будинку по АДРЕСА_1.

Предметом договору № 504 є постачання теплової енергії житлових приміщень вказаного будинку.

Відповідно до пунктів 6.1. договорів розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими та оприлюдненими в установленому порядку. Тарифи, що вказані в договорі, не є сталими і можуть змінюватись відповідно до рішення органів виконавчої влади, розмір плати за послуги згідно нових тарифів, введених в дію, визначатиметься в подальшому без внесення змін та доповнень до договорів.

Згідно з пунктами 6.2. договорів розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 ГК України, а саме: у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У пунктах 6.4. договорів визначено ціну за 1 Гкал відпущеної споживачу теплової енергії згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1077 від 28.08.2009. Так, ціна відпущеної теплової енергії за договором № 151 була визначена за тарифом для третьої групи споживачів - для організацій та установ всіх форм власності, а за договором № 504 - за тарифом для першої групи споживачів - для населення.