Постанова ВГСУ від 25.09.2014 року у справі №922/437/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 922/437/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяСибіга О.М.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 рокуу справі№ 922/437/14господарського судуХарківської областіза позовомДержавного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харпет", 2. Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, 3. Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській областіза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Академія"проспонукання виконати дії, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідачів:ТОВ "Харпет": не з'явився, Департамент містобудування: не з'явився, Інспекція ДАБК: не з'явився,- третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (далі за текстом - ДП "Український НТЦМП "Енергосталь") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Харпет" (далі за текстом - ТОВ "Харпет"), Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Академія" (далі за текстом - ТОВ НВП "Академія") про визнання недійсними Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 03.04.2013 року № МУО-5-2013, виданий Департаментом містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради; визнання недійсним декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 03.06.2013 року за № ХК083131510680; знесення об'єкту реконструкції та добудови до нежитлової будівлі літ. "И-1", що належить ТОВ "Харпет" та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 20 та привести нежитлову будівлю літ. "И-1" у первісний стан, який існував до реконструкції та будівництва; звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 2, 47 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 20 та повернути її Позивачу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.04.2014 року у справі № 922/437/14 у задоволенні позовних вимог ДП "Український НТЦМП "Енергосталь" відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "Український НТЦМП "Енергосталь" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2014 року та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у справі № 922/437/14 апеляційну скаргу ДП "Український НТЦМП "Енергосталь" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ДП "Український НТЦМП "Енергосталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у справі № 922/437/14 та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності, ст. 212 Земельного кодексу, ст. ст. 16, 375, 376 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 41, 65 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.09.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд касаційної скарги відкладено до 25.09.2014 року, у зв'язку з неявкою представників учасників судового провадження.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.09.2014 року № 03-05/1886 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/437/14, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ходаківської І.П., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Сибіга О.М., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено та зазначено позивачем, що на балансі останнього обліковується нежитлова будівля літ."А-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 20.

В безпосередній близькості до вказаної будівлі розташована нежитлова будівля літ. "И-1" також за адресою м. Харків, вул. Дарвіна, 20, власником якої є ТОВ "Харпет".

Так, судами досліджувалось, що відповідно до містобудівного розрахунку, складеного ТОВ НВП "Академія", Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 03.04.2013 року № МУО -5-2013 на реконструкцію нежитлової будівлі літ."И-1 з влаштуванням мансардного поверху за адресою: вул. Дарвіна, 20, виданих Департаментом містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради на підставі містобудівного розрахунку та Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 03.06.2013 року за № ХК 083131510680, ТОВ "Харпет" здійснив реконструкцію вказаної нежитлової будівлі шляхом надбудови мансардного поверху та прибудови ряду приміщень.

Підставою звернення до суду позивач вважає те, що будівельні роботи з реконструкції вказаної нежитлової будівлі здійснені першим відповідачем з порушенням діючого законодавства у сфері містобудування, внаслідок чого: без наявності права власності на земельну ділянку збільшено площу забудови з 245 кв. м. до 302, 8 кв. м., тобто на 57, 8 кв. м., що (на думку позивача) підтверджується листом Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради від 04.02.2014 року № 431/0/27-14 та передпроектними пропозиціями; здійснено самовільне захоплення земельної ділянки позивача площею 2, 47 кв. м.; порушено норми протипожежної безпеки, внаслідок відсутності протипожежних розривів між будівлями літ "А-5" і літ. " И-1"; реконструйована будівля літ."И-1" фактично примкнула до будівлі позивача літ."А-5" без його дозволу.

Враховуючи вищевикладене, з метою захисту свого права позивач звернувся до суду та просив визнати недійсними Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки м. Харків, вул. Дарвіна, 20 від 03.04.2013 року, у зв'язку із тим, що вони "не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки в їх основу покладено містобудівний розрахунок, складений з порушенням законодавства в сфері містобудування і архітектури, що призвело до безпідставного збільшення площі забудови"; визнати недійсною декларацію складену першим відповідачем про початок будівельних робіт від 03.06.2013 року № 083131510680, оскільки до неї "внесені недостовірні відомості".

Крім того, позивач посилається в обґрунтування своїх доводів, на положення ст. ст. 375, 376, 391 Цивільного кодексу України, ст. 212 Земельного кодексу України, тобто просив усунути перешкоди у користуванні ним своїм нерухомим майном, визнавши недійсними Декларацію про початок виконання будівельних робіт і Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 03.04.2013 року, реконструйований об'єкт знести та повернути позивачу самовільно зайняту першим відповідачем земельну ділянку площею 2, 47 га.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем невірно обрано спосіб захисту права (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Так, судами зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, однак оскаржувані документи не є правочинами і не встановлюють для позивача будь-якого обов'язку, вказані документи не належать до актів в розумінні ст. 16 Цивільного кодексу України, оскільки не є обов'язковими для виконання ненормативними актами індивідуальної дії.

Крім того, суди дійшли до висновку про недоведеність факту самовільного зайняття першим відповідачем земельної ділянки, а тому зазначили про неможливість застосування ст. 212 Земельного кодексу України, оскільки повернення землі власникам або землекористувачам здійснюється судом лише у разі самовільного зайняття винною особою земельної ділянки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки у справі судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.