Постанова ВГСУ від 25.07.2017 року у справі №910/11877/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року Справа № 910/11877/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017у справі№ 910/11877/16 Господарського суду міста Києва за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"провизнання договору дійсним та за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"до1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, 2. Підприємства "Управління виробничо-технічної комплектації"провизнання договору недійсним За участю представників сторін:

- позивача за первісним позовом: ОСОБА_11 посв. адвоката № 288 від 26.04.2006, ОСОБА_4 - особисто

- відповідача 1 за первісним позовом: ОСОБА_6, дов. № 18/3-04/130-17 від 18.07.2017, ОСОБА_7, дов. б/н від 20.01.2017

- відповідача 2 за зустрічним позовом: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

В червні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати дійсним договір купівлі-продажу №2 від 01 жовтня 2010 року щодо придбання 594 м ж\д колії, в тому числі стрілочних переводів №92, №94, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося з зустрічним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та Підприємства "Управління виробничо-технічної комплектації", в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу № 2 від 01.10.2010 року 594 м під'їзної залізничної колії та стрілочних переводів № 92 та № 94 при станції Чернігів-Північний Південного-Західної залізниці, укладений між Підприємством "Управління виробничо-технологічної комплектації" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2016 у справі № 910/11877/16 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 (у складі головуючого судді Руденко М.А., суддів Дідиченко М.А., Кропивної Л.В.), прийнято відмову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від позову до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та припинено провадження у справі № 910/11877/16 щодо визнання договору купівлі продажу №2 від 01.10.2010 дійсним, у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПАТ "Українська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 203, 215, 321, 658 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 68 Земельного кодексу України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 910/11877/16 та прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову.

Позивач за первісним позовом - ФОП ОСОБА_4 надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

Відповідач-2 за зустрічним позовом - Підприємство "Управління виробничо-технічної комплектації" не скористалося правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2017 проведено автоматичну зміну складу суду колегії суддів у справі № 910/11877/16 та визначено склад колегії суддів: Шевчук С.Р. - головуючий, Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010 між Підприємством "Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК)" Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (далі - продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 2 (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до пункту 2.1. якого, продавець зобов'язався передати (продати), а покупець зобов'язався прийняти у власність та оплатити (придбати) на умовах і протягом дії договору майно в кількості та за ціною, що зазначені у Специфікації до цього договору, яка є невід'ємною його частиною.

Зі змісту Специфікації № 1 від 01.10.2010 до договору купівлі-продажу, об'єктом продажу є під'їзна залізнична колія при станції Чернігів-Північний Південно-Західної залізниці, що належить підприємству "Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК)" у кількості 594 погонних метрів, в т.ч. стрілка переводу №92, № 94.

Актом приймання-передачі майна згідно договору купівлі-продажу № 2 від 01.10.2010 та специфікації 1 від 01.10.2010 продавець "УВТК" Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передало покупцю ОСОБА_4 об'єкт продажу, загальною вартістю 10 910,00 грн.

В подальшому позивач за первісним позовом намагався належним чином зареєструвати договір купівлі продажу № 2 від 01.10.2010, проте, як видно зі змісту постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2013, 25.04.2013 державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Проніков А.О. виніс рішення № 1980978, яким відмовив позивачу за первісним позовом у державній реєстрації залізничної колії, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Не погодившись з вищевказаним рішенням державного реєстратора, позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 по справі № 825/1918/13-а ФОП ОСОБА_4 було відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю. При цьому, в мотивувальній частині рішення суд прийшов до висновку про те, що під'їзна колія є інженерною спорудою та не підлягає державній реєстрації окремо від цілісного майнового комплексу.

08.04.2016 від Регіональної філії "Південно-західної залізниці" ПАТ "Українська залізниця" на адресу позивача за первісним позовом надійшов лист № НЗ-1-4/778, в якому відповідач за первісним позовом повідомив покупця про те, що договір купівлі-продажу № 2 від 01.10.2010 не є дійсним, оскільки він не зареєстрований.

Оскільки відповідач за первісним позовом не визнав право власності ФОП ОСОБА_4 на об'єкт продажу, а саме 594 м ж/д колії, в тому числі стрілочні переводи №92 та №94, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, останній звернувся до господарського суду з позовними вимогами про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 2 від 01.10.2010 щодо придбання 594 м ж\д колії, в тому числі стрілочних переводів №92 та №94, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Під час слухання справи 03.10.2016 на адресу суду надійшла заява від представника позивача за первісним позовом про відмову позивача від первісних позовних вимог з посиланням на ст.78 ГПК України, яка судом першої інстанції задоволена, прийнята відмова позивача від первісного позову, а провадження у справі щодо первісних позовних вимог правомірно припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо зустрічних позовних вимог ПАТ "Українська залізниця" до ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2 від 01.10.2010, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Звертаючись з зустрічним позовом, ПАТ "Українська залізниця" зазначило про те, що згідно технічного паспорта "Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК)" (продавця за спірним договором) під'їзна колія підприємства починається від граничного стовпчика стрілочного переводу №94, стрілочних переводів згідно технічного паспорту в УВТК не має; згідно з договором про подачу та забирання вагонів при станції Чернігів-Північний Південно-Західної залізниці № 2634, укладеного між ДТГО "Південно-Західна залізниця" та підприємством "Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК)" Чернігівської корпорації агропромислового будівництва - під'їзна колія власника примикає стрілочним переводом № 94 до під'їзної колії ТОВ "Чернігівагрошляхбуд", а отже ділянка колії від стрілочного переводу №92 до стрілочного переводу №94 не належить підприємству "Управління виробничо-технічної комплектації (УВТК)". Окрім того, у вищевказаному договорі зазначено, що на балансі користувача перебуває 431,9 м під'їзної колії, в той час як згідно оскаржуваного договору купівлі-продажу відповідачу за зустрічним позовом УВТК було продано 594 м під'їзної колії.

Судами встановлено, що, згідно зі змістом довідки Чернігівської дистанції колії від 21.07.2016 № ПЧ-10-3/468, на балансі виробничого підрозділу Чернігівська дистанція колії регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" обліковується "Верхня будова під'їзної колії "Гілка № 1" ст. Чернігів-Північний". Згідно інвентарної карти обліку основних засобів № 3680201000302 рік введення її в експлуатацію - 01.01.1977; складовою частиною даного об'єкта є стрілочний перевод (далі - СП) № 92.

Як зазначає позивач, СП № 92 врізаний в під'їзду колію "Гілка № 1" (по боковому напрямку веде до СП № 94). Стрілочний перевод № 94 відгалужувався до підприємств: ТОВ "Чернігівагрошляхбуд" та "Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК)".