Постанова ВГСУ від 25.06.2015 року у справі №910/23190/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Справа № 910/23190/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників від:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачаТитаренко О.Є., представник,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.04.2015у справі№ 910/23190/13 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій"доКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс"простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (з урахуванням заяви від 11.12.2014 про зменшення розміру позовних вимог) 2070561,97 грн основного боргу, 97559,06 грн інфляційної складової боргу та 240345,45 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 (судді Отрош І.М. - головуючий, Картавцева Ю.В., Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 (судді: Скрипка І.М. - головуючий, Самсін Р.І., Гончаров С.А.), позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" суму основного боргу в розмірі 2070561,97 грн, 3% річних в розмірі 240345,45 грн, інфляційні втрати в розмірі 97559,06 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 48169,33 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і направити справу на новий розгляд. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на незастосування судами вимог ст.ст.1082, 1084 ЦК України стосовно прав фактора, ст.ст.11, 509, 512, 514, 516, 518, 627 ЦК України, ч.1 ст.193 ГК України щодо виникнення, виконання зобов'язань на підставі договору та їх переходу при зміні кредитора. Також скаржник вважає, що судами порушено ст.ст.42, 43, 47, 38, 43 ГПК України.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 01.10.2003 між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча Компанія "Укр-Кан Пауер", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Екостандарт", (постачальник) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (споживач) укладено договір №420328 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується відповідно до умов договору виробити та поставити споживачу теплову енергію у гарячій воді, надалі - теплову енергію, для потреб опалення, гарячого водопостачання та вентиляції, а споживач зобов'язується відповідно до умов, викладених у договорі, одержати поставлену постачальником теплову енергію та оплатити її.

Відповідно до п.2.1 договору теплова енергія постачається в обсягах, зазначених у додатку №1 до договору, згідно із договором.

Постачання теплової енергії постачальником та одержання її споживачем здійснюється на межі балансової належності споживача, яка визначається згідно із додатком №3 до договору (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.3 договору теплова енергія у відповідності до умов договору постачається: для потреб опалення - на протязі опалювального сезону, початок та закінчення якого відбувається не пізніше за строки, встановлені відповідними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації; для потреб гарячого водопостачання - на протязі всього строку дії договору.

Кількість одержаної споживачем та спожитої ним теплової енергії визначається згідно із додатком №2 до договору (п.3.1 договору).

Пунктом 3.2 сторони погодили, що оплата поставленої теплової енергії здійснюється споживачем за тарифами, в порядку та на умовах, які визначені додатком №2 до договору, враховуючи зміни та доповнення до договору, внесені додатковими угодами до договору, що укладені сторонами у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.4.2 договору постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем, згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1 до договору. Щомісячно оформляти для споживача табуляграму, що містить дані про кількість фактично спожитої теплової енергії, визначеної в гігакалоріях, та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць), платіжну вимогу-доручення, яка оформлюється постачальником згідно із додатком №2 до договору, податкові накладні в порядку, встановленому законодавством України, та акт звірки розрахунків по договору, корегування кількості спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку, або будинків (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноважного представника постачальника).

Згідно з п.4.3.2 договору споживач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість одержаної теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку №2 до договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє на протязі одного року з дня набрання чинності (п.п.7.1, 7.2).

За умовами п.7.3 Договору договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо жодною із сторін не буде письмово (рекомендованим листом) заявлене протилежне не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору.

Згідно з п.1 додатку №2 до договору оплата поставленої теплової енергії здійснюється споживачем згідно із тарифами, встановленими для постачальника чинним законодавством України.

Відповідно до п.6 додатку №2 до договору споживач самостійно знімає показники будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до 25 числа поточного місяця та подає не пізніше 28 числа поточного місяця письмовий звіт про фактично поставлену теплову енергію.

Згідно з п.7 додатку №2 до договору сторони погодили, що споживач щомісяця з 8 по 12 число поточного місяця зобов'язаний самостійно отримати в департаменті енергозбуту постачальника, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Червоногвардійський, буд. 2, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, що включає загальну вартість теплової енергії, яка має бути поставлена споживачу на протязі всього поточного місяця, в тому числі вартість теплової енергії, що вже поставлена в поточному місяці, та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично оплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму за попередній період, оформлену постачальником згідно з п.4.2.2 договору; два примірники акту звіряння взаєморозрахунків по договору, один із яких споживач має оформити (підписати) та повернути постачальнику на протязі двох днів з моменту одержання зазначених актів.

Відповідно до п.8 додатку №2 до договору споживач зобов'язаний до 25 числа поточного місяця, згідно оформленої постачальником платіжної вимоги-доручення, сплатити грошовими коштами на поточний рахунок постачальника вартість теплової енергії, яка має бути поставлена споживачеві на протязі всього поточного місяця, в тому числі, вартість теплової енергії, що вже поставлена в поточному місяці; в першочерговому порядку - суму заборгованості за теплову енергію, поставлену споживачеві раніше (в попередніх розрахункових періодах) та не оплачену ним у встановлений договором строк.

За умовами п.9.1 додатку №2 до договору в разі здійснення споживачем розрахунків за поставлену теплову енергію грошовими коштами з транзитного рахунку КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації, всі сплати споживача, здійснені ним з зазначеного транзитного рахунку, сторони вважають сплатами за теплову енергію, оплата вартості якої була прострочена якнайдовше.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно зі ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються, зокрема, Законом України "Про теплопостачання", за змістом ст.1 якого споживачем теплової енергії визнається особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.