Постанова ВГСУ від 25.05.2016 року у справі №911/4920/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 911/4920/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівІванової Л.Б., Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех"на рішення та на постановуГосподарського суду Київської області від 11.01.2016 Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016у справі№ 911/4920/15Господарського судуКиївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"простягнення сумиза участю представників:

позивача: Чумак Н.В., дов. від 04.01.2016;

відповідача: Абрахімова-Кобилінська Т.В., дов. від 04.01.2016;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.01.2016 у справі №911/4920/15 (суддя - Шевчук Н.Г.) позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 243347,60 грн заборгованості, 153723,11 грн 40%річних, 140158,96 грн пені. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Алданова С.О., судді - Зубець Л.П., Дикунська С.Я.) рішення Господарського суду Київської області від 11.01.2016 у справі №911/4920/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 16.05.2016, у зв'язку з відпусткою судді Козир Т.П., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 911/4920/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.05.2016, у зв'язку з відпусткою судді Козир Т.П., для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Гольцова Л.А. (доповідач), судді - Іванова Л.Б., Картере В.І.

В засіданні суду 18.05.2016 у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 25.05.2016.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) 28.05.2014 укладений договір поставки №266К, за умовами якого, в редакції додаткової угоди від 18.06.2014 №1, Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити навантажувач колісний HYUNDAI SL763 з ковшем 4,0 м.куб. у кількості 1 одиниці.

Загальна сума договору складає 1103080,00 грн, що еквівалентно 92000,00 доларів США по курсу згідно домовленості сторін на день укладення договору (11,99 грн = 1 долар США) (п. 3.1 договору).

Згідно приписів пунктів 3.2 - 3.7 договору, ціна на товар встановлена у відповідності з базисом поставки і вказується у додатку №1 до договору. Ціна товару сформована в гривнях України відносно еквівалента долара США. Валюта платежу - гривна України. Оплата за товар здійснюється (частинами або повністю) в національній валюті України - гривні. При підвищенні міжбанківського курсу долара по відношенню до гривні з моменту підписання договору до моменту оплати більш ніж на 1% загальна сума договору підлягає перерахунку у відповідності з наступною формулою, за вирахуванням раніше здійснених платежів: S=ZxA1 гривень, де: S - ціна товару на момент оплати (грн), Z - узгоджена сторонами (базисна/залишкова) ціна товару (USD), A1 - міжбанківський курс гривні до долара США на момент здійснення оплати товару. При розрахунку суми платежу приймається міжбанківський курс продажу доларів на день оплати, зафіксований після закриття торгів. Після проведення Покупцем повної оплати перерахованої згідно п. 3.5 договору сторони мають право підписати акт звірки, що підтверджує отримання повної оплати Продавцем від Покупця.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору, умовами оплати є товарний кредит з розстроченням платежу. Платежі за товар здійснюються Покупцем у відповідності до графіка в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати, передбачених пунктом 5.2 договору, він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої до оплати суми за кожен день прострочення платежу.

У випадку, якщо прострочення платежу становить більше 5 робочих днів, Покупець додатково сплачує проценти у розмірі 40% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.4 договору).

В додатку №1 до додаткової угоди №1 (таблиця 2), якою сторони змінили найменування та ціну товару, сторони встановили графік оплати в еквіваленті у доларах США: 1-й платіж (27%) - 24720,00 доларів США - до 25.06.2014, 2-й платіж - 7000,00 доларів США - до 20.07.2014, 3-й платіж - 7000,00 доларів США - до 20.08.2014, 4-й платіж - 7000,00 доларів США - до 20.09.2014, 5-й платіж - 7000,00 доларів США - до 20.10.2014, 6-й платіж - 7000,00 доларів США - до 20.11.2014, 7-й платіж - 32280,00 доларів США - до 20.12.2014.

19.06.2014 ТОВ "Альфатех" передало, а ТОВ "Біогазенерго" прийняло по договору поставки №266К навантажувач колісний HYUNDAI SL763 з ковшем 4,0 м.куб. у кількості 1 одиниці на суму 1103080,00 грн, проте ТОВ "Біогазенерго", з простроченням встановлених договором строків оплати, частково, лише на суму 1057612,80 грн оплатило поставлений йому за договором товар.

Як зазначили суди попередніх інстанцій, позивач, з посиланням на умови п.п. 3.5, 3.6 договору (збільшення міжбанківського курсу долара США до гривні з моменту підписання договору до моменту оплати більш ніж на 1%), здійснив перерахунок заборгованості з оплати товару та вважає, що оскільки з моменту підписання договору і до дати складання позовної заяви 20.10.2015 міжбанківський курс долара США до гривні збільшився більше ніж на 1% (28.05.2014 - 11,94 грн за 1 долар США, 20.10.2015 - 22,27 грн за 1 долар США), то станом на 20.10.2015 сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 534491,14грн.

Позивачем здійснено перерахунок суми договору з урахуванням підвищення міжбанківського курсу долара по відношенню до гривні з моменту підписання договору до моменту фактичної оплати, а саме: перерахунок здійснений за визначеною в п. 3.5 договору формулою S=ZxA1 гривень, де показник A1 - це міжбанківський курс гривні до долара США на момент здійснення відповідачем кожної окремої фактичної оплати товару і на перераховану заборгованість нараховані пеня в сумі 196813,47 грн та 40% річних в сумі 290408,59 грн станом на 20.10.2015.

Попередні судові інстанції звернули увагу, що відповідач погодився з наявністю заборгованості за договором, а також з фактом прострочення платежів, однак, вважає, що сума заборгованості позивачем визначена невірно, оскільки відповідно до умов встановлений у таблиці 2 додатку №1 до додаткової угоди №1 до договору, строк оплати по кожному платежу є граничними строками належного виконання зобов'язань відповідачем щодо розрахунку за договором. Тобто, датою оплати, з настанням якої грошові кошти, що підлягають сплаті у цей строк, розраховуються за формулою, передбаченою п. 3.5 договору, і після спливу цього строку зобов'язання відповідача з оплати стає простроченим, а його сума в іноземній валюті і перерахована у гривню станом на граничні строки платежів, з цього моменту визначається як сума незмінюваного, гривневого, невиконаного основного зобов'язання боржника, на яке кредитор має право нараховувати визначені умовами договору штрафні санкції та суми, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України та договором до повного виконання зобов'язань з оплати товару.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, керуючись нормами ЦК України, ГК України дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача основного боргу в сумі 243347,60грн, 153723,11 грн 40% річних, 140158,96 грн пені. В іншій частині позовних вимог відмовлено.